Наявність запасів продовольства під час війни не гарантує їх доступності

Про це заявила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, повідомляє УКАБ.

Вона зазначила, що період початку повномасштабного вторгнення визначався швидким переходом від стабільного ритейлу до кризової логістики, а згодом — до стабілізації та гуманітарної підтримки у звільнених містах. 

«Так, у березні 2022 року Київ та область зіткнулись не тільки з обмеженою пропозицією  продовольства, а й зі складним кризовим доступом до нього. На доступність продуктів харчування критично вплинули безпекові обмеження: багатоденні комендантські години, робота блокпостів і ліміти на пальне суттєво звузили часові вікна як для підвезення продовольства виробниками, так і для купівлі споживачами», — пояснила Олександра Авраменко. 

І наголосила на ролі українських виробників, торговельних мереж, логістичних операторів, місцевої влади та волонтерів, які в умовах воєнних ризиків і масштабних порушень змогли підтримати функціонування продовольчих ланцюгів. Водночас енергетична стійкість стала невід’ємним складником продовольчої безпеки, особливо під час тривалих відключень електроенергії, сильних морозів і підвищеного навантаження на генератори, склади, виробничі потужності й роздрібну торгівлю.

«Для європейських виробників і регіонів цей досвід має дедалі більше значення. Кліматичні ризики, енергетична нестабільність, дефіцит пального, гібридні загрози та геополітична турбулентність можуть впливати на продовольчі системи по всій Європі. Україна вже зіткнулася з цими викликами в їхній найбільш гострій формі та може запропонувати практичні уроки для посилення готовності й стійкості європейських продовольчих систем», — пояснила Олександра Авраменко. 

Вона вважає, що поширення українського досвіду та практичних знань, набутих в умовах повномасштабної війни, є важливою частиною ширшої позиції УКАБ та компаній-членів щодо синергій від майбутнього членства в ЄС.

«Вступ України до Європейського Союзу — це не лише інтеграція України до спільного ринку й адаптація до європейських правил і стандартів, а й посилення самого ЄС завдяки українській стійкості, кризовому досвіду та здатності підтримувати продовольчі системи в екстремальних умовах. Саме тому Україна розглядає себе не лише як майбутню частину агропродовольчої системи ЄС, а як активного учасника формування її стійкості, стратегічної автономії та кризової готовності», — резюмувала експертка.