Україна зменшила навантаження на кордони країн-сусідів і повернулася до історично логістичних шляхів — 88% усієї агропродукції відправляється через українські порти.
Про це повідомив у Telegram міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками засідання Ради з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) у Брюсселі.
«Ми готові бути передбачуваними і чесними у своїх підходах. І нам важливе продовження преференцій на торгівлю агропродукцією і після червня 2025 року, на період до закінчення війни та перехідного періоду після неї. Попросив колег-міністрів підтримати нас щодо цього питання», — сказав він.
Коваль нагадав аграрним міністрам ЄС, що Україна є великим ринком збуту для європейських товарів, які використовуються в агровиробництві. Наприклад, імпортна складова в усьому українському агросекторі становить 61%, або $10 млрд. Це насіння, засоби захисту рослин, техніка, добрива. Крім того, імпорт до України готової європейської продукції склав $6,95 млрд.
Міністр акцентував, що українські та європейські фермери працюють в умовах нерівної конкуренції — під обстрілами, постійною загрозою знищення врожаю, складів без електрики, але водночас гарантують продовольчу безпеку України та інших країн, які цього потребують. Тому Україна — партнер для Європи, а не загроза, наголосив Коваль.
Він також порушив питання дезінформації та попросив колег-міністрів розвінчати міфи, які поширює ворог в інформаційному полі, зокрема про те, що українська продукція начебто завалює європейські ринки, тоді як насправді вона становить лише невелику частку загального споживання в Європі.
«Вкотре подякував європейським партнерам за підтримку. І закликав пам'ятати, що продовольство — це про мир, безпеку та розвиток. Україна — це про дружбу та посилення ЄС. Упевнений, тільки разом ми зможемо більше», — резюмував Коваль.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 2 вересня частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про визнання необґрунтованою частини активу, що оформлений на родичку колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля.

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

В Україні хочуть обмежити експорт ріпаку та сої, аби завантажити внутрішні потужності. Однак аграрії наголошують — на тлі загального скорочення експорту такі ініціативи шкодять виробникам сировини та економіці загалом.