Молочна формула: чи зможуть переробники та виробники домовитися?

Економити вже немає на чому

На думку Сергія Вовченка, європейський шлях розвитку українській галузі не підходить через значно більші обсяги виробництва.

За його словами, переробники вже вичерпали ресурси зі зниження вартості виробництва. Єдиний спосіб — це зменшення вартості сировини.

«Будь-який молокопереробний холдинг — це сучасне європейське виробництво, менеджмент, HACCP, інструкції прописані… Немає там на чому економити. Лише на збалансованості ціни», — додав фахівець.

Споживання молочної продукції в Україні падає. Торік у серпні – вересні на внутрішньому ринку «Молочний альянс» щодня продавав 374 т готової продукції, у квітні 2025 року обсяги скоротилися до 285 т.

«Мінус 90 т готової продукції — це так, ніби великий молокопереробний завод в Україні зупинився. А обсяг молока не зменшився — тому включили сушарки, — пояснив Сергій Вовченко. — Але собівартість сухого молока $2900 /т, а Європа готова купувати по $2300-2400, тому шлях один — домовлятися про формулу оплати за сировину».

Молока більшає

Водночас промислові виробники молока, як-от «Астарта-Київ», «Українська молочна компанія», нарощують поголів'я, тож обсяги продукції зростатимуть.

Тому, щоб вижити, виробники мають знизити закупівельні ціни на найближчі 10 років, продовжив співвласник бренду «Молокія», голова ПрАТ «Тернопільський молокозавод» Віталій Ковальчук. 

«Ми 100% не потягнемо того рівня ціни, що був торік, оскільки просто не витримуємо фінансово і збанкрутуємо. Виробники теж — тому що ми залежні один від одного. 90% від середньоєвропейської вартості молока — це та цінова стеля, за якої переробники можуть існувати. Якщо ціна вище 90% від Friesland Campina (європейський переробник молока, посідає 3-4 місце за обсягами), то бізнесу немає. Якщо мати 80-85%, тоді за 10 років ми зможемо модернізуватися», — пояснив він.

На думку Віталія Ковальчука, молочна переробка в Україні не досить розвинута порівняно з Польщею, де одна компанія Mlekovita переробляє стільки молока за день, як усі українські заводи разом. Також, на його думку, потрібно формувати галузеву науку й працювати над продуктами з доданою вартістю.

У пошуках ринків збуту та формули ціни

Виходити на нові ринки потрібно з низькою ціною, наголошують переробники. «Навіть вступивши до Євросоюзу, п'ять або більше років ми все одно мусимо продавати з певним відсотком знижки для того, щоб завоювати своє місце під сонцем», — розповів Віталій Ковальчук.

З цією думкою погоджується керівник «Молочного альянсу» Сергій Вовченко: «Ми були на конгресах у Польщі, Мілані, Римі. Нас там не чекають: нашого великотоварного виробництва вони бояться, і це зрозуміло».

Оскільки ціна найбільше залежить від сировини, переробники шукають контакт із виробниками молока. 

Так, «Молокія» пропонує своїм постачальникам трирічний контракт із певною формулою розрахунку вартості сировини. 

«Розрахунок базувався на певному алгоритмі, який містив у собі ціни окремих виробників молока. І коли ціна на сире молоко досягла 21 грн/л, ми змушені були її платити, хоча виробники казали: «Хлопці, схаменіться, у вас бізнесу немає, навіщо ви платите?» Ми відповідаємо: «Ну ми ж із вами домовилися, мусимо той рік дотягнути», — поділився співвласник бренду «Молокія».

Щоб уникнути болгарського сценарію

На думку переробників, право на життя має будь-яка справедлива домовленість, що дозволяє і виробникам молока, і переробникам дивитися в майбутнє, працювати над зниженням собівартості. 

Асоціація виробників молока з цим погоджується.

«Нарешті ми чуємо тези в нашому діалозі про те, що нам як переробці не треба ще додаткових три-чотири, невідомо скільки мільйонів тонн молока дешевого, для дешевих продуктів, які втрачають свою конкурентність на зовнішніх і внутрішніх ринках», — прокоментувала представниця асоціації Ганна Лавренюк. 

Галузь виживе лише за спільного діалогу, інакше можливий сценарій Болгарії, що стала нетто-імпортером молочної продукції, переконана експертка. 

У разі домовленостей ціна на молоко могла би бути на 10 чи 20% нижче. Проте іноді коливання сягають 35-40% від середньоєвропейської. 

«Ми визнаємо, що у багатьох молочних ферм ще є резерви для того, щоб покращити свою ефективність, так само, як і переробникам є над чим працювати. Бути на 40% нижчими за собівартістю, ніж європейський виробник, ми не можемо апріорі, оскільки це смерть для галузі», — зауважила Ганна Лавренюк.

Розквіт не за горами

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль наголосив, що потрібна модернізація переробних заводів, щоб глибина переробки дозволяла пропонувати кращу ціну для виробників молока.

«Розквіт молочної галузі ще попереду. 125 ферм в Україні в процесі будівництва або реконструкції, і це надихає. Сьогодні активно зростають, укрупнюються молочнотоварні ферми в центральній та західній частинах країни — спільнота фермерів вірить у тваринництво і в молочну галузь», — зазначив він.

Цього року Мінагрополітики передбачає часткову компенсацію за придбання нетелей, а також за будівництво, реконструкцію тваринницьких комплексів у молочному господарстві. Програма «5-7-9%» також працює.

«Ми з вами ходимо по грошах, і важливо, щоб аграрії перетворили сировинну модель на модель доданої вартості. Адже сьогодні 80% всього, що ми виробляємо, — це рослинництво, 20% — тваринництво. Це «неправильна» формула Парето, адже в розвинутих країнах навпаки: 80% займає тваринництво й продукти переробки та лише 20% — рослинництво. Мета — вийти на співвідношення 50% на 50%», — підсумував Віталій Коваль.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua