Компанія «Епіцентр К» постійно шукає можливості розвитку борошномельного напряму, але через війну в країні є певні й дуже критичні коригування цього ринку.
Про це розповів перший заступник голови правління «Епіцентр К» Віталій Головня під час конференції Agro Ukraine Summit.
За його словами, до 2022 року борошномельна галузь працювала менше на Європу, а експортували до країн MENA, Індонезії та інших.
«Тоді працювали контейнерні перевезення морем. І коли до України заходило багато імпорту в контейнерах, у цих же контейнерах, щоб здешевити логістику для однієї сторони, коли імпортують, і для іншої, яка буде експортувати, експортувалося борошно. Коли ми досліджували ринок, то в той період найбільшими виробниками борошна були регіони, в яких знаходилися великі ринки. Наприклад, найбільшим експортером борошна була Харківська область, де працювало три великих борошномельних заводи і ринок Барабашово. Так само в Хмельницькій області. Тому є певна специфіка, але зараз ці логістичні напрями не працюють», — розповідає Віталій Головня.
Щодо введення ЄС квот на українську пшеницю, куди потрапляє і боршномельна продукція, то фахівець вважає, що було б добре, якби Україна могла постачати на європейський ринок хоча б мінімально 50 тис. т борошна.
«За 2023-2024 роки українське борошно постачалося до багатьох європейських країн, навіть до Італії. Там із нього виробляли спагетті, й вони були шоковані, що це українське борошно. Раніше вони навіть не знали, що це. Зараз ми де-факто вже є частиною європейського ринку, і українська продукція є в Європі», — зазначає Віталій Головня.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 28 серпня складає 3,5 млн т, що на 12% більше за показник минулого сезону.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

«Епіцентр К» у липні 2025 року запускає трейдинг агропродукції та розглядає розширення земельного банку у двох областях.

У компанії «Епіцентр Агро», плануючи створення індустріального парку, зазначили, що інвестують у будівництво біоетанольного заводу, адже це циркулярна економіка, коли відходи від одного виробництва переробляються на іншому.