Так, за останні 5 років експорт сільськогосподарської продукції з України до Китаю зріс у 12 разів — з $103 млн в 2011 р. до $1240 млн у 2015 р. Частка України в аграрному імпорті Китаю зросла з 0,1% в 2011 р. до 1,63% в 2015 р., повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Як пояснюють аналітики УКАБ, локомотивом нарощування обсягів експорту сталі зернові. Зокрема, Китай активно закуповує український ячмінь і пшеницю, а найбільшим попитом користується кукурудза, поставки якої зросли майже в 21 раз, починаючи з 2013 р.
Поряд з розвитком торгівлі сировинною продукцією активно розвиваються поставки продуктів переробки. Експорт пшеничного борошна виріс з $0,3 млн в 2011 р. до майже $17 млн у 2015 р. В минулому році Україна почала експортувати в Китай крохмаль і солод. Значну частку в постачанні займає олія, в основному мова йде про соняшникову олію, експорт якої за останні 5 років зріс в 4,7 рази. Зросли поставки соєвої та ріпакової олії.
У січні-серпні 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015 р. Україні вдалося збільшити поставки соєвих бобів (+$1013 тис., хоча експорт активно почався лише в минулому році), молочної сироватки — в 2,8 рази (+$804 тис.) і мінеральних вод — в 2,5 рази (+$436 тис.).
В останні роки в Китаї зростає попит на горіхи, імпорт яких збільшився в 2 рази ($280 млн); ягоди (включаючи журавлину і чорницю) — збільшення у 2,3 рази (+$1115 тис.); кондитерські вироби — в 2,6 рази (+$423 тис.); вина — на 42% (+$603 тис.). «Зазначені вище галузі та товари є перспективними для подальшого нарощування обсягів поставок, в Україні є потенціал до збільшення експорту, а в Китаї — зростання попиту. Зате з Китаю в Україну можливе нарощування поставок риби та молюсків, а також цитрусових, приправ (в основному імбиру), соків, а також екстрактів кави або чаю», — додали в УКАБ.
Для довідки: нагадаємо, Китай ініціює створення зони вільної торгівлі з Україною і сподівається на активізацію дослідження цього питання з української сторони.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

«Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) у серпні підтримало понад 587,32 млн грн українського експорту, а також допомогло залучити понад 1,4 млрд грн інвестицій в експортно орієнтовані виробництва.

Україна за 21 день вересня експортувала 1,6 млн т аграрної продукції, що становить 43% від запланованого обсягу.

Ситуація із експортом агропродукції з України у 2026 році значно відрізняється від тої, що була у 2022-му. Тоді вузьким місцем був доступ до моря, а нині ним стає доступ до капіталу.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

У Китаї 16 вересня відкриють для комерційного судноплавства канал Пінлу завдовжки 134,2 км, який з’єднує річкову систему Сіцзян із затокою Бейбу.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.