Про це заявив радник проєктів аграрного розвитку USAID Микола Волков під час онлайн-форуму щодо банківського фінансування купівлі землі.
«Інструменти кредитування, які існують сьогодні, не можуть використовуватись для кредитування купівлі землі. Економічна доцільність фінансування окремої ділянки є можливим лише з використанням інструментів, які коштують значно дешевше ніж ті бізнес-процеси, які наразі існують. Відповідно, автоматизація процесів перевірки та фінансування саме ділянок, які є безризиковими, на першому етапі, стануть рушійною силою ринку землі», — зазначає Микола Волков.
Він звертає увагу, що 1 пай — це 2 га землі і середня сума кредиту під забезпечення складатиме близько 50 тис грн. Використовуючи старі банківські процеси, таке кредитування банкам не буде цікавим, оскільки собівартість такого процесу може перевищити суму відсоткових платежів.
«Хоча варто відмітити, що клієнт буде виплачувати кредит на купівлю землі в першу чергу, тому що це — основний актив, який йому приносить гроші. Відповідно, проблемних кредитів на купівлю земельних ділянок, за умови їх безризиковості, не повинно бути», — вважає Микола Волков.
На його думку ринок фінансування зміниться в бік залучення використання ІТ-рішень та нових бізнес-моделей.
«Банк який буде зручнішим та швидшим забере собі в клієнти найкращих аграріїв, а фінансові установи, де процеси не будуть адаптовані для швидкого прийняття рішень — просто втратять клієнтів», — вважає Микола Волков.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Державна казначейська служба перерахувала Національній установі розвитку (НУР) 2,8 млрд грн на компенсацію відсотків і державних гарантій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Також у листопаді буде здійснено ще один платіж. Аграрії зможуть і надалі користуватися даною кредитною програмою.

Український агросектор щороку потребує значного оборотного капіталу на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, зберігання та логістику. Водночас традиційне банківське фінансування не повністю покриває потреби ринку, особливо, мікро-, малих і середніх агровиробників.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

23 агропідприємства Київщини отримали кредити за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на суму понад 36,7 млн грн.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

АТ «ОТП БАНК» залишається лідером банківського сегмента ринку аграрних розписок в Україні й активно долучається до розвитку нового цифрового інструменту фінансування агросектору — аграрних нот.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Наразі фінансування малого та середнього агробізнесу складається з трьох джерел: банківське, зокрема програма «5-7-9%», товарне — коли товарні кредитори надають відтермінування оплати за отриманий товар, та лізинг. Фактично жодна з цих програм не сфокусована на придбання інновацій, які спрощують поточні процеси у виробництві.

Впровадження інноваційних технологій середніми та малими агровиробниками значною мірою залежить від наявності у них вільних коштів або ж доступності фінансування ззовні. На ринку діють програми кредитування, але при цьому цільового фінансування саме під купівлю і впровадження інноваційних рішень аграріями — немає.