Про це заявив радник проєктів аграрного розвитку USAID Микола Волков під час онлайн-форуму щодо банківського фінансування купівлі землі.
«Інструменти кредитування, які існують сьогодні, не можуть використовуватись для кредитування купівлі землі. Економічна доцільність фінансування окремої ділянки є можливим лише з використанням інструментів, які коштують значно дешевше ніж ті бізнес-процеси, які наразі існують. Відповідно, автоматизація процесів перевірки та фінансування саме ділянок, які є безризиковими, на першому етапі, стануть рушійною силою ринку землі», — зазначає Микола Волков.
Він звертає увагу, що 1 пай — це 2 га землі і середня сума кредиту під забезпечення складатиме близько 50 тис грн. Використовуючи старі банківські процеси, таке кредитування банкам не буде цікавим, оскільки собівартість такого процесу може перевищити суму відсоткових платежів.
«Хоча варто відмітити, що клієнт буде виплачувати кредит на купівлю землі в першу чергу, тому що це — основний актив, який йому приносить гроші. Відповідно, проблемних кредитів на купівлю земельних ділянок, за умови їх безризиковості, не повинно бути», — вважає Микола Волков.
На його думку ринок фінансування зміниться в бік залучення використання ІТ-рішень та нових бізнес-моделей.
«Банк який буде зручнішим та швидшим забере собі в клієнти найкращих аграріїв, а фінансові установи, де процеси не будуть адаптовані для швидкого прийняття рішень — просто втратять клієнтів», — вважає Микола Волков.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Аграрії Івано-Франківської області з початку 2026 року залучили 1,016 млрд грн банківських кредитів для розвитку виробництва.

Держава та банківська система мають уже зараз запровадити механізми підтримки аграріїв, щоб уникнути фінансової кризи в галузі через ускладнення експорту зерна морем.

Працюючи багато років на перетині агробізнесу, технологій, управління та фінансів, я все більше переконуюся в одній простій речі: сильна компанія може бути прибутковою на папері й водночас постійно перебувати за крок від операційної кризи. Причина часто не у відсутності клієнтів. Не у слабкому продукті. І навіть не у відсутності прибутку. Причина — у часі.

Обсяг кредитування українського агросектору перевищив довоєнний рівень і досяг $3,9 млрд. Понад 70% позик сільгоспвиробники залучають для модернізації виробництва, оновлення техніки та розвитку підприємств. Такі дані озвучило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Під час Дня поля «Агро Львів 2026» з’ясовували, на що беруть кошти аграрії та якими фінансовими програмами користуються.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Вплив погоди та бажання мати більше якісного врожаю змусили підприємство «Рост Агро» на Полтавщині встановити зрошення земель. До того ж господарство займається насінництвом, і без поливу ніяк не обійтися.

Наразі фінансування малого та середнього агробізнесу складається з трьох джерел: банківське, зокрема програма «5-7-9%», товарне — коли товарні кредитори надають відтермінування оплати за отриманий товар, та лізинг. Фактично жодна з цих програм не сфокусована на придбання інновацій, які спрощують поточні процеси у виробництві.

Впровадження інноваційних технологій середніми та малими агровиробниками значною мірою залежить від наявності у них вільних коштів або ж доступності фінансування ззовні. На ринку діють програми кредитування, але при цьому цільового фінансування саме під купівлю і впровадження інноваційних рішень аграріями — немає.