Екологія вийшла у лідери рейтингу загроз для українців

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного економічного форуму та UDP Renewables спільно з центром дослідження суспільної думки Socis.

Таким чином, «забруднення навколишнього середовища», яке у 2014 та 2017 рр. непокоїло 34,1% та 35,4% відповідно, тепер стало актуальним для 57% опитаних українців. «Вичерпання природних ресурсів» піднялося з 5 на 3 позицію (32,2%). Очевидно, актуальність екологічних питань у свідомості українців відчутно зросла у порівнянні з 2014 та 2017 роками.

Головними екологічними проблемами для України були названі наступні:

- проблеми зі сміттям — 57,5%;

- вирубка лісів — 56,4%;

- забруднення річок — 54,4%;

- забруднення повітря — 45,4%;

- забруднення ґрунтів — 25,3%.

Разом з тим, 76,8% українців переконані, що заходи з покращення екологічної ситуації в країні мають фінансуватися державою. 60,4% покладають на владу роль ініціатора екологічної політики в Україні. Проте, лише 17,4% українців позитивно оцінюють діяльність української влади в реалізації екологічної та природоохоронної політики, а 49,8% оцінюють діяльність влади на цьому полі негативно.

«Такі протиставлення показують непослідовність українців у питаннях вибору суб'єкта відповідальності за питання охорони довкілля та свідчать про наявність патерналістичних тенденцій в цих питаннях, тобто, українці схильні перекладати відповідальність за стан довкілля на владу», — вважають дослідники.

Зросла кількість людей, які займаються елементарною модернізацією власних помешкань та ресурсоощадними практиками. На 5-12% за майже кожним показником.

Окрім того, можна говорити про збільшення кількості українців, що не лише заявляють про свою готовність діяти для покращення довкілля, а вже беруть участь у подібних заходах. Відтак, 64,9% респондентів заявляють про те, що прибирають території біля своїх будинків, 61,9% обмежують використання електроенергії, 53,8% зменшують щоденне споживання води тощо. 66,8% опитаних готові до заміни вікон для теплозбереження, 55,1% — до заміни приладів освітлювання на більш енергоефективні, 45,3% — до встановлення лічильників теплопостачання. Лише 7% опитаних встановлюють альтернативні джерела енергії, такі як сонячні батареї, вітрові генератори тощо.

«Цікаво, що люди заявляють про власну готовність та практичну участь у заходах зі збереження стану довкілля. Проте, коли мова заходить про те, скільки вони готові заплатити за те, щоб отримувати більш еко-позитивні послуги, кількість зацікавлених суттєво падає. Наприклад, готовність до відмови від одноразового пластику артикулюють 89,4% опитаних, а от готовність платити 200 грн на місяць за ефективну та безпечну переробку побутових відходів артикулюють вже 32,2% українців. При тому що головною екологічною проблемою в країні українці вважають саме проблему зі сміттям. А 62,1% українців оцінюють ситуацію з утилізацією та переробкою сміття в Україні як незадовільну», — додають автори дослідження.

67,2% респондентів заявляють про свою готовність платити більше за споживання енергії, виробленої за екологічно чистими технологіями. 28% українців заявляють про свою однозначну неготовність платити більше за споживання енергії, виробленої за екологічно чистими технологіями.

«37,3% не готові витратити жодної копійки сукупного доходу родини на комплекс заходів з покращення екологічної ситуації в країні», — підкреслюється у результатах.

73,2% українців заявляють про свою готовність діяти для покращення стану довкілля. При цьому 26,4% опитаних не підтримують поступову відмову від нафтогазових джерел енергетики (вугілля, природний газ, нафта, мазут, бензин). 20,6% проти відмови від атомної енергетики. А 4,8% є противниками розвитку відновлювальної енергетики в Україні.

«Незважаючи на це, 20,6% опитаних все ж готові віддавати до 5% сукупного доходу родини на заходи з покращення екологічної ситуації, 10,6% опитаних готові спрямувати на ці потреби 6-10% сукупного доходу родини, а 7% респондентів — 11% і більше», — уточнили автори опитування.

Дослідження проводилось 11-18 вересня 2019 року. Загалом було опитано 1200 респондентів.