Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).
«Законопроєктом №4277 уряду пропонується встановлювати мінімальну ціну транзакцій із зерном на внутрішньому ринку. Однак механізм встановлення мінімальної ціни є незрозумілим, адже рівень рентабельності виробників суттєво відрізняється залежно від місцевості, погодних умов, регіону та виробничих особливостей, методологія обрахування — відповідно. На практиці це може означати, що виробники в одному регіоні потенційно будуть працювати на межі рентабельності, а в іншому — мати надприбутки. До того ж, враховуючи експортну орієнтованість галузі, формула ціни на внутрішньому ринку базується, перш за все, на світових цінах. Тому регулювання цін потенційно може спричинити загальний негативний економічний ефект», — йдеться в повідомленні.
В ЄБА зазначають, що відкритим залишається питання, як мінімальна ціна враховуватиме фактор логістичних витрат. Адже якщо мінімальна ціна для сільгоспвиробників, розташованих віддалено від переробних потужностей, буде формуватися без урахування вартості зберігання та транспортування зерна, вони можуть потенційно втратити свій ринок і зазнати збитків. До того ж незрозуміло, як мінімальна ціна враховуватиме якісні показники зерна та насіння, зокрема, вологість, засміченість та інші показники якості та безпеки.
«Варто зазначити, що вже більше десяти років спостерігається поступова відмова держави від політики здійснення цінового регулювання, яке є пережитком радянських часів. Цінові обмеження довели свою неефективність, оскільки вони не відображають реальні ринкові умови та мають негативні наслідки як для виробника, так і для споживача», — вважає виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації Ірина Душник.
Досвід минулих років та адміністративне втручання у ціноутворення в аграрній галузі призвели, як вважають експерти ринку, до зниження дохідності та мінімальної рентабельності виробників. Цінове регулювання спотворювало конкуренцію та дозволяло залишатися в бізнесі менш ефективним підприємствам з вищою собівартістю. Встановлення цін державою також мало негативний вплив на інвестиційну привабливість виробників тих товарів, ціни на які регулювалися, адже воно обмежувало рентабельність інвестицій. В свою чергу, це нерідко перешкоджало модернізації виробництва.