Негативний ефект від блокування автомобільних пунктів пропуску на кордоні України і Європейського Союзу виявлятиметься і в наступні роки через зрив довгострокових контрактів.
Таку думку висловила перша заступниця голови Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко на брифінгу в «Медіацентрі Україна — Укрінформ».
За її словами, кожен зайвий день простою вантажівки біля кордону внаслідок блокування пунктів пропуску польськими перевізниками, яке триває уже четвертий тиждень, коштує українському бізнесу близько €300. Проте значно більших збитків завдає неможливість прогнозувати терміни постачання товарів.
«Це прямі збитки для бізнесу. А також є непрямі збитки — коли ви не можете відповідно до підписаного контракту забезпечити постачання товарів вчасно. Або навпаки — завезти товар, який ви купили десь, вчасно на територію України. Це непрямі збитки, які ми побачимо з вами і в 2024, і в 2025 році кількістю скорочених контрактів з Україною і з українськими виробниками», — зауважила вона.
Клименко прогнозує, що, оскільки європейські виробники та європейські покупці не можуть чекати по 2-3 тижні в невідомих обставинах, контракти з українськими фірмами будуть розриватися або не перепідписуватися.
«І тому ми значно втратимо в економіці — оскільки немає стабільних постачань в Україні, і їх неможливо порахувати. Це непрямі наслідки, які не можна обрахувати, але вони будуть значними», — підсумувала експерт.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.