Як говориться у повідомлення, згідно з українським законодавством, під категорію алкогольних напоїв, на які треба наносити марку, підпадають усі напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць.
«Водночас у питанні акцизу у бізнеса виникає запитання щодо виноробної продукції, на якій зазначено акциз навіть не у копійках, а у десятих долях. Причиною цього є ставка акцизного податку на деякі вина. Адже згідно з Податковим кодексом (ст. 215) неігристі вина, сусло виноградне тощо, міцність яких вища за 1,2%, але не більше 15%, оподатковуються за ставкою 0,01 грн за літр. При цьому вартість самої марки становить 0,19 грн за 1 шт.», — пояснюють в ЄБА.
Проте, окрім витрат на виготовлення марки, наприклад, імпортери алкогольних напоїв несуть витрати на пересилання марок за кордон для нанесення на пляшки, а також на безпосереднє нанесення марки. Так, за підрахунками компаній-членів асоціації, на 1 грн сплаченого акцизного податку припадає 278,6 грн додаткових витрат бізнесу. Причому основна частина не надходить до бюджету України, а залишається за кордоном.
Разом із тим, згідно з Регламентом ЄС 110/2008 щодо маркування та захисту найменування місць походження спиртних напоїв, який підлягає адаптації українською стороною, напої, за кодами УКТЗЕД 2203 (пиво із солоду), 2204 (вина виноградні тощо), 2205 (вермут тощо), 2206 (сидр тощо) і 2207 (спирт етиловий, неденатурований, з концентрацiєю спирту 80 об.% або бiльше тощо), не вважаються спиртними напоями.
«Отже, і на території України контроль за якістю такої продукції має відбуватись не за допомогою наявності марки акцизного податку, а Держпродспоживслужбою та ДФС — відповідно до загального законодавства про безпечність продукції», — пояснюють в асоціації.
Також в ЄБА наголошують, що без марок акцизного податку на сьогодні відбувається обіг продукції з вмістом спирту до 8,5% (адже на цю продукцію акцизна марка не наноситься). І, при цьому, контроль безпечності такої продукції здійснюється.
«Тож цілком доцільно запровадити таку ж логіку для продукції, вказаної в ст. 215 Податкового кодексу, тобто міцністю від 1,2%, але не більше 15%. Щоб прозорий бізнес, який і так сплачує всі податки, не ніс нелогічні податкові навантаження, які, до того ж, йдуть не на користь державного бюджету і споживачів.
Бізнес-спільнота наголошує на необхідності скасувати марку акцизного податку на винах, де вартість самої марки у 19 разів перевищує ставку акцизу. Для цього потрібно внести зміни до Податкового кодексу (ст. 226). Відповідні пропозиції бізнес вже надав уряду», — зазначають в асоціації.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Крафтова виноробня ТМ Vinologist спеціалізується на виробництві авторських вин із локальних сортів винограду Бессарабії. У планах її засновника Михайла Прокопця — популяризувати вина Одещини, отримавши географічне зазначення та об’єднати місцевих виноробів у дієву асоціацію.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

Експерти відібрали вина-амбасадори 2026 року міжнародного проєкту «Українське вино — частина світової культурної спадщини вина La Cité du Vin».

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.

Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.