Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.
Про це у телеефірі заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної раді (ВАР) Денис Марчук, повідомляє пресслужба об'єднання.
Зокрема, йдеться про законодавчу ініціативу щодо зменшення акцизного навантаження на пальне для аграріїв. Вона передбачалася в контексті гармонізації українського законодавства з європейськими нормами та мала б забезпечити більш рівні умови для вітчизняних і європейських виробників.
«В Україні вже мав би діяти закон, який зменшує акциз на пальне для товаровиробників, але він досі не прийнятий. Хоча ще у вересні 2024 року під час змін до акцизного законодавства було передбачено розробку окремого рішення для аграріїв. Його мета — вирівняти умови з європейськими виробниками, зокрема шляхом зниження ставки до 50% від акцизу. Станом на квітень 2026 року це питання залишається невирішеним», — зазначив Денис Марчук.
І додав, що ВАР уже звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з пропозицією повернутися до розгляду цієї ініціативи.
Також окрему увагу фахівці звертають на ситуацію на ринку мінеральних добрив, де фіксується суттєве зростання цін.
«Ситуація з мінеральними добривами є критичною. Через глобальні фактори, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, ціни на азотні добрива зросли більш ніж на 35%. У багатьох країнах уряди вже відреагували — знижують мита або ставки ПДВ, щоб підтримати аграріїв. Ми звернулися до уряду України з пропозицією скасувати мита на імпорт добрив. Це дозволить виробникам якісніше підготуватися до посівної та підвищити врожайність», — прокоментував Денис Марчук.
У галузевій асоціації зазначають, що зниження витрат на ключові ресурси може позитивно вплинути на обсяги виробництва, експортний потенціал галузі та, відповідно, валютні надходження до країни.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Компанія Bunge вирішила закрити свій завод у м. Кампана (Аргентина), де виробляється аміак та рідкі добрива.

AGF Nitrogen, другий за величиною виробник аміаку та добрив у Європі, припинив роботу деяких ліній, а найближчими тижнями можуть бути зупинені й інші підрозділи.

Україна у жовтні експортувала 378 тис. т ріпаку, дещо не досягнувши запланованих обсягів через логістичні труднощі.

Світові ціни на продовольчі товари за підсумками 2026 року зростуть приблизно на 10%, а у 2027-му — ще на 7%. Сукупне подорожчання за два роки становитиме близько 18%.

Зростання вартості дизельного пального на 72% від початку року збільшило витрати на виробництво зернових та олійних культур щонайменше на 7–8%.

До кінця 2026 року хліб в Україні може подорожчати ще на 10%.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Кабінет Міністрів України надав тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом вантажам із рослинною олією та пальним.

Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.

Агросектор 2024 року став найбільшим платником акцизного податку серед виробників підакцизної продукції в Україні. До державного бюджету надійшло 105,2 млрд грн, з яких 85,9 млрд грн (81,7%) — саме від виробленої в Україні аграрної продукції.