Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Бізнес-спільнота бачить, що нормативно-правове регулювання у період воєнного стану в Україні суттєво обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу.
Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.
Відзначається, що наразі, на жаль, чимало логістичних ланцюгів всередині країни є розірваними, і без імпортування продукції, окремих інгредієнтів, послуг тощо продовжувати бізнес дуже складно, а часом — і неможливо. Більше того, поточне валютне регулювання обмежує розрахунки у валюті для потреб бізнесу.
Європейська Бізнес Асоціація вдячна уряду та Міністерству економіки України за готовність чути та оперативно враховувати пропозиції бізнес-спільноти, результатом чого стало прийняття цілого ряду доповнень до постанови уряду №153 про перелік товарів критичного імпорту.
Водночас Асоціація переконана, що на даному етапі для уникнення припинення виробничих процесів оптимальним рішенням було б скасування Переліку критичного імпорту та зняття обмежень щодо розрахунків у валюті з тим, щоб підприємства, які ще мають можливість проводити зовнішньоекономічні операції, в тому числі метою отримання необхідної сировини та комплектуючих, могли продовжувати працювати. Тим паче, що відновлення/продовження роботи бізнесу активно декларується представниками влади.
В Європейській Бізнес Асоціації запевняють, що якщо все ж найближчим часом Перелік критичного імпорту скасувати не вдасться, вкрай важливим є терміново зняти обмеження в Постанові №153 щодо підстав для здійснення імпорту товарів лише відповідно до опису товару і дозволити ввезення товарів та здійснення валютних платежів, виходячи з будь-якої з підстав — коду товару/товарної групи або опису товару. Адже наразі деякі компанії вже зіштовхнулись із ситуацією, що попри наявність УКТЗЕД коду їхнього товару в переліку критичного імпорту банки не дозволяють проводити розрахунки за такі товари у валюті (адже опис УКТЗЕД коду в постанові №153 не в повній мірі відповідає опису товару).

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

З 1 до 4 вересня квиток на КОММБАЙН 2026 можна придбати за 8 200 грн замість 9 500 грн. Час на рішення — три дні. 5 вересня ціна повертається.

Зайти у сегмент крафтового виробництва морозива вартує мінімум $200 тис.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Група компаній «Агрейн» об’єднує дані з понад 30 систем клієнт-банк, ERP, Cropio, GPS-моніторингу та телематики техніки в єдиному аналітичному середовищі.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Ціни на свиней у країнах Європейського союзу протягом останнього тижня зросли майже на всіх основних ринках. Водночас в Україні на 24–30 серпня 2026 року прогнозують закупівельну ціну живих свиней на рівні 71–72 грн/кг.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.