Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на сторінці у Facebook.
«Україна забезпечує позитивну динаміку до збільшення експорту продукції АПК, зокрема, за рахунок підвищення урожайності, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, попиту на українську продукцію серед закордонних споживачів та відкриття нових ринків збуту. Основну частку аграрного експорту займають зернові культури — 48% та олійні — 23%. Проте, ми поступово збільшуємо обсяги постачання готової, нішевої та органічної продукції», — прокоментував заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
ТОП-5 країн, які найбільше імпортували українську сільськогосподарську продукцію за звітний період: Китай (10,2%); Єгипет (10,1%); Іспанія та Нідерланди (по 8,0%); Туреччина (6,6%).
Загалом за січень 2020 року зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склав близько $2,5 млрд, що на 15% більше, ніж за відповідний період 2019 року.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

Єгипет може найближчими місяцями збільшити імпорт кукурудзи зі США та інших країн Америки, щоб компенсувати перебої з постачанням з України й забезпечити потреби птахівничої галузі.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.