Українські фермери йдуть в Європу не за дотаціями, а хочуть зрозумілих і відкритих правил для всіх.
Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, який разом із німецьким колегою Джемом Оздеміром зустрівся з представниками українських та німецьких аграрних асоціацій, зокрема, з керівниками великих холдингів, зернотрейдерами, власниками агропромислових і продовольчих бізнесів.
Віталій Коваль наголосив, що Україні важливо чути німецький бізнес і обґрунтувати їхні застереження, повідомляє пресслужба міністерства.
«Україна — великий ринок збуту для європейських товарів, які використовуються в агровиробництві. Наприклад, імпортна складова у виробництві нашої кукурудзи складає 75%. Це насіння, засоби захисту рослин, техніка, добрива. А щоб виростити українське зерно, ми щороку ззовні завозимо продукції на близько $14 млрд. Тому, звісно, в українського фермера виникає логічне запитання: «Якщо я так багато купив для вирощування продукції, невже я не маю права її продавати на європейські ринки?». І продавати лише за тими правилами, які ми узгодимо з іншими країнами», — підкреслив Віталій Коваль.
Міністр також спростував кілька міфів, які розповсюджує росія проти української агропродукції. Наприклад, що Україна — це про олігархів і агрохолдинги. Насправді, за його словами, великий бізнес займає лише 23%, інші 77% — це середній та малий.
Ще одна дезінформація, що український цукор обвалює ринок Європи. Віталій Коваль зазначив, що Європа щороку імпортує з інших країн до 3 млн т цукру. Україна ж має квоту на цей рік лише 109 тис. т. Це в 15 разів менше.
Наприкінці зустрічі її учасники домовилися про створення спільної платформи для обговорення важливих питань між українськими та німецькими асоціаціями.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Попит на курятину та інше м’ясо птиці в Німеччині може зрости на 50% до 2040 року. Оскільки споживання збільшується більш ніж удвічі швидше за внутрішнє виробництво, країна ризикує ще більше залежати від імпорту.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.

У аграріїв є можливість поступово розвивати у своїх господарствах технології, які приноситимуть користь.

За результатами сезону 2025 року прогнозний EBITDA становить 410 $/га. Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402 $/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446 $/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.