Сільгоспвиробники з прифронтових та деокупованих територій просять уряд пом’якшити екологічні вимоги.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка отримує звернення від аграріїв, які працюють у зонах підвищеної воєнної небезпеки.
Зазначається, що підприємства продовжують забезпечувати продовольчу безпеку країни, однак паралельно отримують приписи, що передбачають капітальне будівництво: бетонування майданчиків, облаштування гноєсховищ та інших інженерних споруд.
У ВАР зауважили, що у воєнних умовах виконання таких вимог часто є небезпечним через постійні обстріли, застосування КАБів та атаки FPV-дронів, економічно ризикованим через високу ймовірність руйнування об’єктів, а подекуди фізично неможливим через близькість лінії бойового зіткнення.
«Об’єкти, збудовані у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення, можуть бути зруйновані у будь-який момент, що знецінює витрати і не забезпечує сталого екологічного ефекту», — пояснює ВАР у зверненні до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Фахівці нагадують, що постановою Кабміна №303 з березня 2022 року було зупинено проведення планових і позапланових заходів державного нагляду на період воєнного стану (за винятками, визначеними законодавством).
«Позапланові перевірки мають проводитися лише у випадках реальної загрози довкіллю або життю і здоров’ю людей, із дотриманням єдиного підходу до застосування Постанови №303», — наголошується у зверненні.
Водночас на практиці аграрії фіксують проведення позапланових перевірок та видачу приписів із короткими строками виконання. Так, підприємство з Харківщини у 2023 році отримало припис щодо облаштування майданчика для тимчасового зберігання гною ВРХ із твердим покриттям у місячний строк. На момент видачі припису лінія фронту проходила приблизно за 38 км від населеного пункту, територія регулярно зазнавала обстрілів, що робило проведення капітальних робіт небезпечним для працівників і техніки. Попри офіційне повідомлення про неможливість виконання робіт у встановлений строк через воєнну ситуацію, підхід контролювального органу не був змінений.
«У зв’язку з цим аграрії закликають міністерство ініціювати міжвідомче врегулювання ситуації та напрацювати чіткі правила для прифронтових і деокупованих територій. Зокрема, йдеться про застосування ризик-орієнтованого підходу, можливість відстрочки виконання приписів, використання тимчасових інженерних рішень та проведення спільної наради за участі представників міністерства, Державної екологічної інспекції та аграрної спільноти», — додали в об’єданні.
ВАР підкреслює, що аграрії не відмовляються від виконання екологічних норм. Однак у громадах підвищеної воєнної небезпеки необхідний гнучкий підхід, що враховує безпекову ситуацію та реальні умови роботи бізнесу під час війни.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Якість, дотримання екологічних стандартів та походження продуктів є важливими критеріями вибору харчових продуктів для європейських споживачів.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

Зберігати біорізноманіття, підтримувати природні екосистеми та водночас вирощувати виноград — такий підхід до господарювання впроваджує співвласник виноробні на Миколаївщині, голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов. Регенеративні практики тут поєднують із відновленням виноградарства на розмінованих землях.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.