Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«У низці випадків цю вимогу виконати неможливо, тому на сьогодні в Україні вже обмежений розвиток інноваційних препаратів засобів захисту рослин, які ще не мають або не можуть мати реєстрації в країні виробництва. Отже можна констатувати, що українські аграрії отримають сучасні препарати ЗЗР із затримкою в 5 років (лише після реєстрації в країні виробництва в Україні можуть початись державні випробовування препарату, що передують його реєстрації) або ж не отримає взагалі, що вже призвело до зменшення темпів зростання врожайності в порівнянні з країнами-конкурентами (а отже зниження конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції) та зниження «екологічної планки», — пояснюють експерти.
Як зазначається, масштаби втрат — як сільськогосподарських, так і екологічних будуть дедалі зростати, оскільки затримка із реєстрацією засобу захисту рослин на 4-5 років впливає на продуктивність кожного року та нівелює перспективи України отримати препарати нового покоління, з потужним профілем безпечності та набагато меншими нормами внесення.
В УКАБ підкреслюють, що змінити ситуацію може проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України (№2289 від 18.10.2019 р.), що має на меті зняти цей бар`єр та дозволити ввезення зразків інноваційних ЗЗР для проведення державних випробувань та наукових досліджень у науково-обґрунтованих обсягах, що здійснюється відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень за дозволом Мінекоенерго під додатковим контролем Державної митної служби, МОЗ та Державної екологічної інспекції.
«Запропоновані зміни у проекті закону №2289 забезпечать не тільки підвищення продуктивності сільського господарства, а й суттєве покращення екологічної ситуації Адже інноваційні ЗЗР є максимально безпечними для довкілля (вони міцно тримаються на рослині навіть в умовах дощу та вітру), мають набагато ефективнішу цільову дію на об»єкти порівняно з наявними препаратами старого покоління, тобто можуть значно підвищити врожайність, при цьому зменшуючи кількість обробок культури», — пояснюють в УКАБ.
Крім того, знадобляться значно менші дози препарату, що вноситься для захисту культур — а отже значно знизиться навантаження на довкілля, підвищиться врожайність культур й на додаток знизяться витрати аграрія на захист врожаю, а відтак — й зменшиться кінцева вартість сільськогосподарської продукції для споживача
«Враховуючи нинішню ситуацію з погодними умовами (посуха, різка зміна температур та приморозки в травні місяці), це призведе до зниження врожайності та збільшення шкідників й хвороб рослин і появи нових, тому аграрії потребують сучасних засобів захисту рослин, які будуть максимально ефективними, зможуть боротися з сучасними викликами, а найважливіше — будуть безпечними для навколишнього середовища, в тому числі, для бджіл», — зазначає координатор комітету захисту рослин УКАБ Ольга Кухар.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Експорт аграрної продукції з України у серпні поточнонго року складе лише 1,4-1,5 млн т.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.