Американські дослідники з Коннектикутської аграрної експериментальної станції (CAES) розробили нову нанотехнологію, яка може суттєво змінити аграрні практики у світі.
Про це повідомляє AGROPAGES.
Вченим вдалося створити унікальний мультиелементний нанокомпозит (Zn–Mg–Mn–Fe), який працює як «сонцезахисний крем» для рослин — захищає від шкідливого ультрафіолетового випромінювання і одночасно насичує культуру необхідними мікроелементами.
Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання — один із малопомітних, але потужних викликів для сучасного сільського господарства. В умовах змін клімату рослини втрачають продуктивність, знижується ефективність фотосинтезу, сповільнюється ріст. У таких країнах як Іспанія, Італія чи США, де вирощують культури з високою доданою вартістю (виноград, томати, салати), УФ-стрес може зменшити врожайність до 50%.
Саме для протидії цьому виклику дослідники розробили нанокомпозит, до складу якого входять оксиди цинку, магнію, марганцю та заліза. Завдяки нанорозмірам ці частинки не тільки ефективно блокують УФ-промені, а й краще прилипають до поверхні листя, поступово вивільняючи поживні речовини.
Цинк у складі нанокомпозиту діє як головний фільтр ультрафіолету. Магній підтримує функцію хлорофілу, марганець бере участь у фотосинтезі, а залізо сприяє транспорту електронів. Такий «коктейль» створює подвійний ефект: з одного боку, зменшує шкоду від ультрафіолету, а з іншого — підвищує живлення культури.
У лабораторних умовах оброблений салат Lactuca sativa продемонстрував вражаючі результати:
А рівень окисного стресу, викликаного УФ-випромінюванням, знизився більш ніж на 70%.
Окрім цього, спостерігалося істотне покращення засвоєння мікроелементів. Уже за чотири дні рослини поглинули до 220 мг/кг магнію, а також показали зростання вмісту заліза, цинку та марганцю.
Хоча випробування проводили на салаті, потенціал застосування технології — набагато ширший. Дослідники переконані: нанокомпозит може стати ефективним рішенням і для інших культур, чутливих до УФ-випромінювання — насамперед томатів, винограду, зелені. А ще — зменшити потребу у хімічних добривах, що зробить агровиробництво більш сталим і менш залежним від зовнішніх ресурсів.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Україна у сезоні 2026 року виростить і переробить 500 тис. т урожаю томатів.

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Логістичні виклики стають основними для виробників салатів. Продукцію доводиться розвозити прямо до магазинів. Це суттєво впливає на маржинальність. Перехід на інші овочі потребує значних інвестицій і тому не завжди економічно доцільний, тож деякі компанії змушені скорочувати обсяги.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.