Грибний міцелій може стати проривом у системі стійкого харчування

«Клітинне сільське господарство відіграє ключову роль у майбутній системі стійкого харчування», — зазначає співзасновниця RESPECTfarms Флорентіне Ціґловскі, пише DLG.  

Організація розробляє бізнес-моделі, які залучатимуть фермерів як активних виробників у клітинному секторі. У Нідерландах планується створення першої пілотної ферми з вирощування культивованого м’яса.

Тваринництво протягом десятиліть забезпечувало продовольчу безпеку, але сьогодні зростає потреба в ефективнішому використанні природних ресурсів і скороченні викидів. Одним із рішень є міко-білок, що виробляється з грибного міцелію. Його можна отримувати на меншій площі та з мінімальними витратами ресурсів.

За словами професора Філіпа Бенца з Технічного університету Мюнхена, грибна біотехнологія може сприяти стабільності продовольчих постачань для дедалі більшого населення світу, водночас зменшуючи викиди парникових газів.

Клітинне сільське господарство дозволяє виробляти продукти тваринного походження без утримання чи забою тварин. Клітини вирощуються у біореакторах, що робить виробництво більш ресурсоефективним. Продукти з грибного міцелію (наприклад, від Kynda Biotech) виготовляються методом мікробної ферментації. Вони не належать до класичного клітинного виробництва, але базуються на споріднених біотехнологічних принципах.

Стартап Kynda Biotech (Нижня Саксонія) перетворює побічні продукти харчової промисловості, наприклад молочної чи цукрової, на функціональний білковий інгредієнт. Ферментаційні модулі інтегруються у виробництво, знижують витрати на утилізацію та створюють додану вартість. Залишки після ферментації можна використовувати як добриво.

Компанія готує запуск перших міцелієвих продуктів. Для виходу на масовий ринок вирішальними є смак, функціональність і конкурентна ціна. Потенціал інноваційних підходів буде обговорюватися на конференції Inhouse Farming – Feed & Food Convention 2025, що відбудеться 30 вересня – 1 жовтня в Гамбурзі.