Вплив морозів на озимі: у зоні ризику опинилось близько 1 млн га

Про це заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко у коментарі «Суспільному».

«Майже мільйон гектарів може бути пошкоджено. Це, передусім, центральна та східна частини України — Полтавська область, частина Черкаської, Луганська, Донецька та частково Харківська області. Саме там поєдналися низькі температури, відсутність стабільного снігового покриву та льодяна кірка на поверхні ґрунту», — наголосив він.

За словами Леоніда Козаченка, найбільші ризики пов’язані саме з тими регіонами, де не було захисного снігового покриву, а опади випадали у вигляді дощу, що згодом замерзав.

«Там, де немає льоду на поверхні ґрунту, зокрема на Одещині, втрати можуть бути мінімальними. Загалом на півдні, заході та частково на півночі України ми не очікуємо втрат, які перевищуватимуть середньорічні, — це близько 3%», — пояснив президент УАК.

Найбільш чутливими до таких погодних умов залишаються озимий ячмінь і ріпак, тоді як добре розвинені посіви озимої пшениці мають вищі шанси на відновлення за умови нетривалого обледеніння.

За даними науковців Інституту сільського господарства НААН у Кіровоградській області, 3 лютого температура повітря на дослідних полях сягала –22 °C, а ґрунт промерз на глибину до 40–50 см. Водночас на поверхні сформувалася льодяна кірка, яка створює додаткову загрозу для рослин.

Фахівці зазначають, що в таких умовах озимі культури фактично перебувають у стані «морозильної камери»: навіть короткочасні відлиги не здатні швидко покращити ситуацію через глибоке промерзання ґрунту. Вирішальним чинником виживання стає тривалість перебування посівів під льодом, стан вузла кущіння та запаси цукрів у рослинах.

Експерти наголошують: остаточні висновки щодо масштабів втрат можна буде зробити лише після відновлення весняної вегетації. Водночас уже зараз аграріям варто готуватися до диференційованого підходу до підживлення та догляду за посівами, залежно від їхнього стану.