Витрати українських аграріїв зростуть через конфлікт на Близькому Сході

Таку думку висловив аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) Павло Мартишев у коментарі Delo.ua.

Україна експортує агропродукцію до таких країн Близького Сходу, як Єгипет, ОАЕ, Ліван, Сирія. Проте, за словами Мартишева, ризики зовнішніх постачань не є критичними. Український експорт більше орієнтований на Туреччину, Єгипет та країни Північної Африки. Менше — на країни, які географічно ближчі до Ірану.

«Навіть якщо частина постачань до Перської затоки тимчасово скоротиться, обсяги можуть бути переорієнтовані на інші ринки. Це може створити короткострокове напруження, але не системний обвал експорту», — вважає експерт.

За його оцінкою, частка українського експорту агропродукції до країн Близького Сходу, яка може опинитися під ризиком через ескалацію конфлікту, невелика — лише кілька відсотків, і не перевищує 10% загального обсягу.

Водночас війна на Близькому Сході може вплинути на збільшення собівартості виробництва зернових і олійних в Україні, зазначив Мартишев. Близько 20% світових постачань нафти, аміаку та газу проходять через Ормузьку протоку. Відповідно, будь-які перебої в регіоні автоматично підвищують ціни на нафту та газ, збільшують вартість аміаку і азотних добрив.

«Для України це не дуже гарна динаміка, адже саме зараз аграріям важливо закуповувати добрива. Вони частково вже зробили запаси до весняної посівної та літніх робіт, але не повністю. Тому, можливо, частину добрив аграріям доведеться купувати за вищими цінами», — зазначив експерт.

Найбільші споживачі азотних добрив — кукурудза та соняшник. Саме кукурудза та соняшникова олія формують основу українського агроекспорту — близько $5 млрд кожна категорія в середньому за рік, нагадав Мартишев. Пшениця також важлива, але вона на третьому місці.

«Відповідно, ми отримуємо удар по собівартості насамперед кукурудзи та соняшнику», — сказав аналітик KSE.

Добрива та пальне складають близько 25-30% собівартості кукурудзи та соняшнику. Тобто приблизно третина витрат — на виробництво. Якщо ціни на енергоносії й азотні добрива ще зростатимуть у вартості, то ця частка може зрости вище третини загальної собівартості, пояснив Мартишев.