Посівні площі під гречкою до війни скорочувались, адже українські аграрії віддавали перевагу експортним культурам.
Про це заявив аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер «Фокусу».
Він нагадав, що після фактичної зупинки імпорту гречки в розпал повномасштабного вторгнення внутрішній український ринок відреагував значним підвищенням цін.
В такій ситуації аграрії, які стикнулися з суттєвими проблемами з експортом врожаю, змушені були звернути увагу на гречку.
«Інтерес до цієї культури зріс, особливо серед тих, хто вже мав досвід й володів технологіями її вирощування. Й зараз гречка дійсно може бути більш цікавою, ніж стандартні рішення. Я очікую, що посівна площа під гречку виросте, й навряд чи ми побачимо такий стрибок цін на гречку, як минулого року», — продовжує Роман Нейтер.
Для малих господарств із земельним банком 100-200 га співрозмовник радить відвести під гречку до 10% земель.
Зазначається, що гречкою у 2023 році мають засіяти 116,2 тис. га (+1,6 тис. га проти 2022 року). При цьому посівні площі у 100 тис. га дозволяють повністю покрити українські потреби у сировині.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

У ТОВ СП «НІБУЛОН» завершено збирання врожаю ранніх зернових культур та ріпаку, за якими досягнуто планових показників урожайності.

Собівартість гречки становить не більше 12-15 грн/кг, а ціна крупи в магазинах повинна бути не більше 35 грн/кг. Тоді всі її купуватимуть, і настане стабільність.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Ефективність польових робіт дедалі більше залежить не лише від технології вирощування культур, а й від того, наскільки правильно підібрана техніка для обробітку ґрунту. У багатьох господарствах модернізація машинного парку починається саме з агрегатів, які відповідають за підготовку поля до сівби та післяжнивний обробіток. Адже від якості цих операцій залежить рівномірність сходів, подальший розвиток рослин і, зрештою, врожайність.