Україна може втратити 15-20% врожаю: аграрії вимагають вирішити проблему добрив

Як повідомляє УКАБ, з початком повномасштабної війни аграрії відчувають суттєвий вплив від ускладнень у постачанні азотних добрив, що мають спеціальні вимоги до транспортування, а також від підвищення цін на дизельне пальне через поступове зростання акцизу.

«Ситуацію значно погіршили воєнні дії на Близькому Сході, які вплинули на енергетичний сектор та вартість газу — основної сировини для синтезу азотних добрив. Внаслідок цього витрати на добрива зросли в середньому на 27-29% залежно від культури порівняно з 2025 роком: аміачна селітра +37%, карбамід +43%, КАС-32 +54%. Водночас проблема з логістикою та скорочення вітчизняного виробництва аміачної селітри з 1,99 млн т у 2024-2025 роках до 1,016 млн т в сезоні 2025-2026 років через атаки ворога на інфраструктуру та відключення електроенергії призвели до нестачі аміачної селітри для весняної посівної кампанії до 190 тис. т станом на початок березня 2026 року», — пояснюють аналітики.

І додають, що стрімкий ріст ціни на пальне за останній місяць більш ніж на 22% також має вплив на збільшення собівартості агровиробництва та на логістику. Сукупність цих факторів призводить до подорожчання весняної посівної кампанії до 10%. Зростання собівартості та неможливість забезпечити внесення достатньої кількості добрив неминуче призведуть до зміни структури посівів і зменшення посівних площ, що може призвести до втрати 15-20% валового врожаю зернових та олійних культур.

Для економіки держави така ситуація матиме серйозні наслідки:

• за падіння обсягів валового збору врожаю на 20% внутрішні надходження ПДВ можуть скоротитися на 15-18 млрд грн;
• валютні надходження можуть зменшитись на $4-5 млрд експортної виручки;
• прогнозоване зменшення імпорту добрив на 25% потягне за собою втрату до $75 млн від несплати ПДВ;
• для агровиробників і переробних підприємств падіння врожаю означає зростання собівартості одиниці продукції. Це може призвести до падіння чистого прибутку на 30-40%. Підприємства будуть вимушені скорочувати штат, що також призведе до зменшення відрахувань ЄСВ, військового збору, зниження спроможності сплати МПЗ та перегляду умов сплати орендної плати;
• за консервативними оцінками, сукупні втрати бюджету можуть скласти від 35 до 45 млрд грн протягом маркетингового року.

З огляду на вищезазначене, УКАБ пропонує владі розглянути можливість скасування мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року. Це дозволить втримати ціни, а подекуди знизити їх до $25-35 на тонні продукції, що допоможе аграріям накопичити резерви.

Також, як вважають фахівці, варто передбачити можливість встановлення спеціальних знижених ставок акцизного податку на дизельне пальне для сільськогосподарської техніки, яка працює в полях і не користується дорогами загального користування.

Крім цього, УКАБ вкотре закликає дозволити ввезення вапняково-аміачної селітри торговельними суднами до територіальних вод і портів України, що полегшило б ситуацію із забезпеченням групою азотних добрив.

На думку УКАБ, впровадження подібних антикризових заходів з непрямої підтримки державою аграрного сектору дозволить не лише стабілізувати фінансовий стан сільгоспвиробників, а й забезпечити сталий розвиток агросектору. Стабільна посівна кампанія та належне внесення добрив можуть збільшити врожайність на 5-7%, що принесе державі додатково $1,5-2 млрд валютної виручки та зробить українське продовольство більш конкурентоспроможним на світових ринках.