Дефіцит азотних добрив під час весняної сівби 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.
Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук у коментарі «Укрінформу».
За його словами, загальна щорічна потреба України в добривах перевищує 5 млн т, проте для весняної посівної цього року аграрні підприємства потребують лише 0,7-0,9 млн т у діючій речовині, або 2-2,5 млн т у фізичній вазі.
Найгостріший дефіцит спостерігається саме в азотних добривах, як-от карбамідно-аміачній суміші та селітрі, зокрема дефіцит останньої оціюється в 150-170 тис. т. Нині ж виробництво добрив становить 20-50% довоєнних обсягів, а імпорт, зокрема через морські порти, ускладнений через безпекові та логістичні обмеження.
Захарчук зауважив, що від цьогорічної нестачі азотних добрив насамперед постраждають культури з високою азотною потребою, зокрема у зоні найбільшого ризику деякі ярі зернові та олійні культури, а також цукровий буряк і картопля.
«Передусім страждатимуть яра пшениця, кукурудза та соняшник. Ці культури традиційно вимагають інтенсивного підживлення азотом навесні, а від його дефіциту врожайність знижується особливо сильно. Менший вплив азотного дефіциту може спостерігатися на інших посівних культурах, зокрема ярому ячмені, вівсі та житі. Інакше кажучи, через затягування проблеми добрив найбільше можуть ослабнути врожаї першочергових ярих культур (зернових та олійних), а їх недобір — залежно від умов і строків постачання добрив — може сягати 10-20% і більше», — прокоментував Захарчук.
Науковець наголосив, що для стабілізації ситуації першочергово необхідно розблокувати морські логістичні шляхи для закупівлі аміачної селітри. Це дозволить швидко закрити брак у 170 тис. т, проте повністю проблему не вирішить.
«Морський шлях нині небезпечний і нестабільний, тому великі обсяги добрив фізично не зможуть швидко надійти на поля. Навіть наявні постачання не здатні вчасно компенсувати дефіцит у піковий період. Необхідно комплексно нарощувати імпорт і виробництво передусім азотовмісних добрив», — підсумував Захарчук.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.