Про must-have живлення сої у процесі вирощування розповіли вчені «Інституту здоров’я рослин».
Відзначається, що окрім «самостійно» отриманого азоту, соя все одно потребує його стартового внесення, а також є чутливою до калійного та фосфорного живлення. Крім того, вона відчуває значну потребу й у мезоелементах — кальції, сірці та магнії. Потреба в кальції у сої набагато вища, ніж у зернових: цей елемент необхідний для росту кореневої системи та надземної частини рослини. Нестача цього елемента негативно відбивається на розвитку кореневої системи та бульбочок. А сірка та магній беруть участь у фіксації азоту, поліпшують фосфорне живлення рослин. Крім того, магній активує процеси дихання рослини та перетворення азоту на білки. Порушення живлення магнієм призводить до змін у структурі клітин і тканин. А дефіцит сірки спричиняє затримку в утворенні бульбочок, завчасне та слабке цвітіння, бліде забарвлення листків.
Що стосується мікроелементів, то соя потребує марганцю, бору, міді, молібдену та цинку. Марганець бере участь у процесах синтезу та фотосинтезу, обмінних процесах, а також активує синтез деяких ферментів. Він прискорює ріст і розвиток рослин, поліпшує доступність і споживання рослиною фосфору та кальцію. Якщо його недостатньо, на молодих листках утворюються міжжилкові хлорози, листки можуть відмирати. Бор відіграє важливу роль у формуванні бобів, підвищує вміст олії; за його нестачі хворіють та відмирають точки росту, порушується процес достигання. Мідь є незамінним мікроелементом, який бере участь у диханні, азотному обміні, біосинтезі хлорофілу, фіксації атмосферного азоту, а також поліпшує стійкість культури до стресів. Її дефіцит проявляється в уповільненні росту та зниженні врожайності без очевидних причин. Молібден сприяє росту кореневої системи, бере участь у діяльності бульбочкових бактерій. При його недостатній концентрації ріст рослини гальмується, листя може жовтіти чи червоніти або зовсім опадати. А цинк сприяє накопиченню вітамінів і ростових речовин, підвищує тепло-, посухо- та холодостійкість рослин. Його нестача спричиняє вповільнення росту, викликає появу хлорозів та відмирання листків.
Згідно з науковими даними, на формування 1 т продукції сої потрібно: N — 55 кг, Р — 15 кг, К — 25 кг, Са — 16 кг, S — 4 кг, Мg — 9 кг, Mn — 55 г, Zn — 50 г, В — 9 г, Сu — 12 г, Мо — 10 г. Крім того, варто взяти до уваги доступність цих елементів живлення, на яку можуть впливати рівень рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини та інші показники.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.