Незалежно від терміну посіву, ріпак озимий восени потребує рістрегуляції — питання лише в кількості необхідних операцій та обранні продуктів. Цей прийом спрямований на формування оптимальної архітектоніки рослин в осінній період, де кожен складник має практичне значення: розвинена коренева система — для кращого споживання елементів живлення із добрив та ґрунту, міцна коренева шийка — для накопичення необхідних для перезимівлі вуглеводів, не надто винесена над поверхнею ґрунту точка росту — для попередження вимерзання та вилягання, пласка сформована розетка — для повноцінного забезпечення фотосинтетичних процесів і балансу між надземною частиною та кореневою системою. Окремо варто зазначити те, що велика кількість сучасних регуляторів росту, окрім ретардантного ефекту, мають фунгіцидні властивості й допомагають контролювати хвороби ріпаку в осінній період. Тому навіть за пізніх термінів сівби ця операція важлива та необхідна, адже спрямована насамперед на правильну підготовку рослин до перезимівлі.












