Україна конкурує на ринку зерна в умовах, коли логістика постійно дорожчає через ризики, пов'язані з війною.
Як повідомляють аналітики Barva Invest у Telegram,
«Тож відповідь на запитання «яка ціна мала б бути в порту»
залежить від усіх затрат, що переслідують зерно від моменту довезення до порту
експортера до порту імпортера. В період до повномасштабного вторгнення вартість
нашого фрахту була майже ідентичною до румунської, адже нам потрібно долати
майже однаковий шлях (як за протяжністю, так і за зборами в Босфорі)», —
пояснюють експерти.
Тож маємо «ідеальну» математику: C&F-Єгипет 256 $/т — 16
$/т (фрахт) — 10 $/т перевалка на судно = 230 $/т CPT-Одеса, підраховують фахівці.
І додають, що обстріли портової інфраструктури призводять до
зменшення кількості судновласників, які
готові ризикувати екіпажем та судном, тож їх потрібно «заманювати» винагородами за
воєнні ризики.
«Через це фрахт з Одеси може бути значно дорожчий, ніж із
Констанци — 40 $/т проти 16 $/т. Перевалка в Одесі також дорожча, ніж у часи,
коли все працювало, як годинник, всі причали були розписані на тижні вперед, а
зерно накопичувалось на припортових елеваторах. Зараз все це — ризик, зумовлений
терором росії. Тож постійних затрат багато, а потік суден та безпекові заходи
обмежують завантаженість терміналів. Через це перевалка значно дорожча і зараз
коштує близько 27 $/т. На різних стадіях логістичного ланцюжка оператори ринку
закладають собі прибуток a.k.a. «за воєнні ризики», що виливається у додаткових
10-15 $/т», — додають Barva Invest.
Тож замість ідеальних 230 $/т зараз така математика:
C&F-Єгипет 256 $/т — 40 $/т (фрахт) — 27+ $/т перевалка на судно — 12 $/т
інші оператори ринку = 177 $/т CPT-Одеса.
«На такі ціни можна розраховувати, якщо морські порти
запрацюють хоча б на рівні, який був минулої осені (із зерновим коридором).
Поки з портів вийшло замало суден, і це лише перші кроки, а не повноцінна робота
портів, тож усі дотичні затрати значно вищі, що і буде відображатись на нижчих
закупівельних цінах», — вважають експерти.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.

Суттєве зниження цін спостерігалось на українському ринку пшениці минулого тижня.