Про це розповідають вчені «Інституту здоров’я рослин».
«Отриманий насіннєвий матеріал ми перевіряємо на показники посівної придатності згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості». Вони визначаються шляхом аналізування середнього зразка насіння із конкретної партії та включають дослідження на оцінку показників енергії проростання, схожості, виконання фітопатологічної експертизи та визначення чистоти насіння. Таке дослідження гарантовано покаже, наскільки посівний матеріал якісний і чи зійде він взагалі», — розповідає керівник агробіологічної лабораторії інституту Володимир Конограй.
Крім того, зазначає вчений, важливим є й фітопатологічне дослідження насіння. Бо саме виходячи з отриманих результатів можна оптимально підібрати протруйники.
«Незараженого насіння практично не буває, — розповідає він. — Тому якщо не дослідити посівний матеріал на фітопатологію й не провести протруювання, на ньому розвиватимуться грибні та бактеріальні патогени, які призведуть до хвороб проростків і зрідженості сходів, що в подальшому вплине на врожайність. Тому проведена заздалегідь фітоекспертиза виявить «вади» насіння й допоможе обрати оптимальний препарат, здатний їх вирішити».
Фахівці інституту використовують для проведення фітоекспертизи камери з середовищем, що контролюється. В них методом вологих камер або поживних середовищ стимулюють ріст патогена. Потім за допомогою мікроскопічних досліджень збудників хвороб ідентифікують. Після проведення досліджень аграрій отримує відповідний протокол, де вказується загальна зараженість насіння хворобами та відсоткове співвідношення між видами грибних захворювань. За результатами дослідження спеціалісти надають аграрію рекомендації щодо застосування протруйників для обробки насіння, подальшого застосування системи захисту посівів, а також рекомендації щодо агротехнічних прийомів (глибина висіву, норма висіву тощо). При низьких посівних якостях насіннєвого матеріалу надаються рекомендації, що сприяють підвищенню цього показника (стимулятори росту, мікродобрива та ін.).

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Склеротиніоз — небезпечна хвороба, що може спричинити значні втрати врожайності соняшнику та сої. Вона зустрічається практично у всіх без винятку регіонах вирощування культур, а тому в гідротермічних умовах поточного сезону вимагає посиленої уваги аграріїв по всій країні.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Мінливі погодні умови весни й першого місяця літа стали справжнім випробуванням для посівів соняшнику та сої. Періоди знижених і підвищених температур та їх різкі перепади, рясні опади та на противагу їм — жаркі посушливі умови — не лише перевіряли рослини на міцність, а й створювали для них додаткові ризики в контексті ураження хворобами.

Погодні умови другої половини червня були переважно задовільними для розвитку сільськогосподарських культур. Водночас опади у вигляді зливових дощів створили передумови для розповсюдження грибкових хвороб на рослинах та інтенсивного росту бур’янів, деякі з яких піддаються інфікуванню патогенами та є резерватом для їх поширення.

Рівень вологозабезпеченості, що поповнився завдяки опадам, які останнім часом випали майже по всій території країни, створив сприятливі умови для поширення комплексу хвороб ярих зернових культур.