Уряд Індії з 1 листопада запровадив 30% імпортне мито на жовтий горох, яке має обмежити потік імпорту та зупинити падіння цін на зернобобові культури всередині країни.
Це рішення обвалить світові ціни, що вплине і на експортні ціни попиту в Україні, вважають аналітики GrainTrade.
Зазначається, що уряд Індії ввів безмитний імпорт жовтого гороху до 31 березня 2026 року, але фермерські об'єднання вимагали обмеження постачань, які призводили до зниження місцевих цін.
У 2025 фінансовому році Індія імпортувала близько 6,7 млн т зернобобових культур (переважно з Канади, Австралії та рф), з яких 2,2 млн т — жовтого гороху.
«Зараз Україна експортує горох переважно до Туреччини, Індії та Італії, але серед постачальників гороху до Індії опустилася з довоєнного 3-го місця на 6-7-ме місце», — зазначають експерти.
У 2025 році в Україні з 266 тис. га зібрано 626 тис. т гороху, що на третину більше, ніж торік. З них може бути експортовано понад 500 тис. т (376 тис. т попереднього сезону), а внутрішнє споживання складе близько 70–75 тис. т на рік.
Закупівельні ціни на горох в Україні на старті сезону 2025/26 складали 275-280 $/т, або 13500-14000 грн/т з доставкою до чорноморських портів, але зараз знизились до 260-270 $/т, або 12500-13000 грн/т.
Китай, який також є одним із найбільших світових імпортерів бобових, придбає близько 1,5 млн т гороху, але основними постачальниками будуть рф та Канада, які щороку експортують по 2 млн т гороху, прогнозують фахівці.
«Цьогоріч Китай відкрив свій ринок для українського гороху, але конкурувати з російським та канадським горохом можна буде лише шляхом зниження ціни», — резюмують вони.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Аграрна компанія «Агронова», що входить до групи компаній «Новаагро», завершила збирання ранніх культур. Із площі близько 11,5 тис. га намолочено 46,8 тис. т продукції.

Індія знизила базові імпортні мита на сирі та рафіновані рослинні олії, зокрема пальмову, соєву та соняшникову, щоб стримати зростання цін напередодні святкового сезону.

На півдні України аграрії зменшують посівні площі під озимими приблизно на 30-40%. Поки фермери займають позицію вичікування для розуміння ситуації на ринку, але весною їм потрібно буде приймати рішення щодо вибору культур для вирощування.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Сільгоспвиробники Одеської області станом на 11 вересня під урожай 2027 року вже посіяли 145 га озимого гороху та близько 31,2 тис. га ріпаку озимого.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Картопляна промисловість Індії є однією з найбільших у світі: щороку країна виробляє близько 60 млн т картоплі, а загальна вартість ланцюжка створення вартості оцінюється приблизно у $13,46 млрд.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.