Про це повідомляють в аналітичному відділі Ради з питань експорту продовольства (UFEB).
«Головними покупцями у минулому році виступали країни найближчого зарубіжжя: Білорусь — 39,8% (3,8 тис. т), Польща — 20,3% (1,9 тис. т), Латвія — 13,5% (1,3 тис. т), Литва — 11,8% (1,1 тис. т), Естонія — 10,6% (1,03 тис. т). У поточному році експортна географія суттєво не змінилась, українські кавуни та дині купують Білорусь — 29,3%, Литва — 26,5%, Латвія — 20,9%», — підрахували експерти.
Експерти відзначають, що зниження експорту у поточному році викликане складністю виходу на ринок ЄС — головного споживача кавунів та динь. Цей ринок є досить важливим для ряду експортерів, і конкуренція на ньому висока. Відзначимо, що Україна займає 55 місце серед експортерів цих баштанних культур, а головними гравцями на світовому ринку є Іспанія, Мексика, Нідерланди та США.
«Імпортні поставки ж за січень-липень поточного року становили лише 552 тонни (598 тонн у січні-липні минулого року). Піковими періодами імпортних постачань визначаються осінні місяці — вересень-жовтень, оскільки внутрішній попит є високим, а вітчизняна пропозиція його не задовольняє. У минулому році основними постачальниками виступали Бразилія — 28,2%, Республіка Молдова — 22,3% та Узбекистан — 17,7%. За сім місяців поточного року головними імпортерами виступають: Туреччина — 27,7%, Бразилія — 24,6% та Узбекистан — 22,4%, згідно з даними ДМС», — коментують в аналітичному відділі UFEB.
Розглядаючи динаміку ціни у поточному році, можна відзначити її незначне зростання у сегменті кавунів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (на 1,1 грн/кг). Ціна ж на диню знизилась на 4,5 грн/кг.
«Подорожчання у минулому році пояснюється посушливими погодними умовами, що знизило загальний обсяг врожайності й підвищило ціни. У цьому ж році ситуація більш сприятлива для виробників, врожайність за очікуваннями зросте на 5-7% у порівнянні з минулим роком, що і стримує ціни», — деталізує експерт з аналітики.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

Українським виробникам поточного тижня вдалося підвищити ціни на кавуни.

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Ще донедавна слово «кавун» в Україні асоціювалося майже виключно з Херсонщиною. До 2021 року саме ця область давала близько третини усього українського баштану, а південь загалом вважався єдиним істинно кавуновим регіоном країни. Останніми роками картина виглядає геть інакше.