Про це відзначають в «Інституті здоров’я рослин».
«Досліджувати ґрунт можна о будь-якій порі року — головне, щоб земля не була вкрита снігом та скута морозом. А аномальні умови цього сезону цілком дозволяють проводити агрохімічне дослідження ґрунту навіть у даний момент. Тому якщо ви не зробили цього вчасно, я б радив скористатися можливістю і віддати на аналіз свій основний ресурс, оскільки від цього залежатиме і формування системи підживлення для культур на прийдешній сезон, і, відповідно, вибір добрив», — підтверджує керівних сервісно-технологічного напрямку UKRAVIT Сергій Сальніков.
За його словами, в «Інституті здоров’я рослин» агрохімічне дослідження ґрунту проводять на найбільшу в Україні кількість показників — азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи тощо. Крім того, за потреби, ґрунт тут можна дослідити на залишкову кількість пестицидів — для уникнення фітотоксичності щодо культурних рослин у майбутньому. Такий комплексний підхід дозволяє чітко спланувати виробничі затрати і отримати заплановану врожайність.
Крім того, підкреслює Сергій Сальніков, після відновлення вегетації культур навесні варто запланувати ще й рослинну діагностику — для формування комплексу позакореневих підживлень. Таким чином ви на 100 % забезпечити свої посіви усім необхідним.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Урожайність озимих культур великою мірою залежить від їхньої здатності до перезимівлі. А на це суттєво впливає забезпечення рослин збалансованим живленням.

Попри поширену думку, органічна речовина — це не лише гумус. Вона також включає свіжі рослинні рештки, продукти їх розкладання, органічні сполуки різного ступеня трансформації та мікробну біомасу.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.