Про це повідомляє компанія KMZ Industries.
Відмічається, що зберігання продукції забезпечуватимуть ємності з продуктової лінійки Variant Agro Build: 1 силос на плоскому днищі СВП місткістю 2300 тонн — для довготривалого зберігання зерна та 1 хоппер СК потужністю 60 тонн, який слугуватиме для оперативного накопичення зібраної продукції перед очисткою чи сушінням.
Також на елеваторі встановлене транспортне обладнання виробництва KMZ Industries: 2 норії продуктивністю 100 т/год та 5 ланцюгових транспортерів потужністю 100 т/год.
Потужності здебільшого використовуватимуть для зберігання зерна власного виробництва: у господарстві, зокрема, вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник і ріпак.
«Цей сучасний зернокомплекс побудували на базі колишнього, менш технологічного, який, до того ж, поступався новому за обсягами. До цього часу збіжжя тримали у складах підлогового типу. Нині ж тут встановлене сучасне обладнання, що допоможе аграріям зберігати продукцію у відмінному стані», — розповідає регіональний менеджер KMZ Industries по Західному регіону України Анатолій Гнатів.

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Поки в господарстві працюють одна-дві дощувальні машини, більшість питань можна вирішувати безпосередньо в полі та телефоном. Оператор бачить машину, керівник знає, де вона працює, а зміни в графіку можна узгодити вручну.

За роки роботи зі зрошувальними системами я переконався: найважливіші рішення приймаються ще до початку будівництва. Саме на етапі планування закладається майбутня ефективність, надійність і собівартість експлуатації всієї системи.

За останні роки мені довелося оцінювати десятки діючих зрошувальних систем — від відносно нових проєктів до мереж, побудованих ще за радянських часів. І майже всюди повторюється одна й та сама ситуація.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.

Більшість фермерів, які до війни навіть не задумувалися про елеватор, сьогодні кажуть — господарювати без власних потужностей зі зберігання та сушіння зерна немає сенсу. Лише маючи в структурі елеваторний комплекс, можна підсилити економіку агропідприємства та планувати новий сезон.