Трубопровідна мережа зрошення: де аграрії найчастіше втрачають гроші на експлуатації

Труба — це не просто труба

За роки роботи із зрошенням я переконався: саме трубопровідна мережа часто визначає, наскільки економічною буде вся система в експлуатації. Багато хто дивиться на трубу як на звичайний елемент інфраструктури — закопали й забули. Але на практиці саме тут можуть бути або майбутні заощадження, або постійні втрати грошей.

Трубопровідна мережа — це вся система труб, яка з’єднує насосну станцію з дощувальними машинами в полі. Умовно вона ділиться на дві частини:

• магістральний трубопровід — основна труба, яка подає воду від насосної станції до полів;
• розподільчі трубопроводи — труби меншого діаметру, що підводять воду безпосередньо до машин.

На мою думку, одна з головних помилок — коли при будівництві зрошення аграрії намагаються максимально зменшити стартові інвестиції, не думаючи про експлуатацію. А система ж працюватиме не один сезон, а десятки років.

Які труби я рекомендую для сучасного зрошення

Особисто я рекомендую використовувати труби із синтетичних матеріалів, які не піддаються корозії та мають прогнозований термін служби.

• Поліетиленові труби (ПЕ)

Поліетилен — один із найпоширеніших варіантів на ринку. Великий плюс у тому, що такі труби виробляють в Україні, а зварне з’єднання дає дуже надійну й довговічну систему.

Для проєктів із тиском до 10 бар це, на мою думку, дуже хороше рішення по співвідношенню ціни та якості.

Але якщо система працює на вищих тисках, товщина стінки суттєво збільшується. Відповідно, зростає і вартість труби.

• ПВХ-труби

Якісні напірні ПВХ-труби зараз переважно імпортні. Їхня перевага — швидший і дешевший монтаж, тому що труби легші, а з’єднання раструбне, з гумовим ущільненням.

Але тут є важливий момент, про який часто забувають. Якщо не встановити бетонні упори на поворотах, початку та кінцях трубопроводу, під тиском трубу може просто «вистрілити» із раструба.

Такі ситуації я бачив не раз.

Також потрібно враховувати обмеження: зазвичай це діаметри до 500 мм і тиск до 16 бар. Через імпорт і логістику кінцева ціна також часто виходить вищою, ніж очікують замовники.

• Скловолоконні труби

Скловолокно — хороше рішення для великих діаметрів.

Такі труби теж імпортні, також потребують бетонних упорів, але при великих діаметрах вони можуть бути вигіднішими за поліетилен.

Із практики можу сказати: починаючи з діаметра 630 мм та для класу тиску 12 бар і вище, скловолокно часто вже економічно цікавіше.

Інші матеріали для нових систем або модернізації я зазвичай не рекомендую. У довгостроковій перспективі вони або дорожчі, або менш надійні.

Де аграрії втрачають найбільше грошей

Найчастіше — на бажанні «зекономити» на діаметрі труб.

На етапі закупівлі здається логічним: менший діаметр — дешевша труба. Але далі починається експлуатація, і вся ця економія дуже швидко зникає в рахунках за електроенергію.

Я завжди підбираю діаметри так, щоб на найвіддаленішому гідранті був необхідний тиск:

• для кругових машин — 1,5 бар;
• для фронтальних машин — 2,5 бар.

Якщо труба завузька, втрати тиску різко зростають. Насос починає працювати з більшим навантаженням, а господарство переплачує за електроенергію при кожному поливі.

За 10 років експлуатації ці переплати можуть бути у 2–4 рази більшими, ніж початкова “економія” на трубі.

Що обов’язково має бути в трубопровідній системі

З мого досвіду, надійність системи залежить не лише від труби, а й від правильного комплектування.

• Аварійний клапан

На початку магістрального трубопроводу я рекомендую встановлювати зривний клапан. Його задача — скидати воду при перевищенні тиску та захищати систему від гідроудару.

• Повітряні клапани

Їх потрібно встановлювати:

1. на вершинах трубопроводу;
2. кожні 500–800 метрів магістралі;
3. на кожному гідранті розподільчої мережі.

І тут можу поділитися практичним рішенням, яке добре показало себе в роботі.

Пластикові клапани Ду50 мають такий самий отвір для випуску повітря, як металеві Ду100, але коштують у 5–7 разів дешевше.

• Засувки та водовипуски

На початку кожного розподільчого трубопроводу обов’язково потрібен колодязь із засувкою. Це дозволяє швидко відсікати окрему ділянку під час ремонту.

У нижніх точках системи мають бути водовипуски для спуску води перед зимою. Інакше після морозів можна отримати серйозні пошкодження трубопроводу ще до старту сезону.

Чому важлива правильна глибина укладання

Я завжди наголошую: трубопровід потрібно укладати нижче глибини промерзання ґрунту для конкретного регіону плюс діаметр труби.

На цьому теж не варто економити, тому що проблеми зазвичай проявляються не одразу, а через кілька сезонів експлуатації.

Зрошення — це вже не витрати, а питання стабільності бізнесу

Сьогодні зрошення для багатьох господарств — це вже не просто захист від посухи. Це інструмент стабільного виробництва та прогнозованої економіки.

І саме трубопровідна мережа визначає, наскільки дорогою буде експлуатація цієї системи в майбутньому.

Я завжди раджу дивитися не лише на вартість закупівлі чи монтажу, а на повну економіку роботи системи щонайменше на 10 років уперед.

Правильно спроєктована трубопровідна мережа — це рішення, яке дозволяє роками економити на експлуатації та уникати критичних проблем під час сезону поливу.

Олег Ковальчук, керівник відділу зрошення кластера «Придніпровський» компанії Kernel

У зоні відповідальності — 2831 га активних зрошувальних площ та команда із 43 кваліфікованих співробітників. Досвід роботи зі зрошенням — понад 21 рік. 

Для довідки: блог є частиною освітньої ініціативи «Клуб практиків зрошення», започаткованою компанією Varint Irrigation, одним із лідерів українського ринку дощувальної техніки.