Про це AgroPortal.ua розповіла організатор форуму, СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова.
Вона відмітила, що на базі глибокої переробки кукурудзи методом ферментації навчилися виробляти 11 життєво важливих амінокислот (їх усього 20), і це ще не межа. Далі, після амінокислот, ринок буде розвиватися в напрямку виробництва вітамінів на базі продуктів глибокої переробки кукурудзи.
«Під час форуму всі учасники отримають чітке розуміння, як диверсифікувати ризики і який продукт випускати з крохмалю. Запрошені експерти з Ізраїлю розкажуть про ефективне функціонування галузі в умовах глибокої економічної кризи та нові можливості для розширення ринків збуту — як внутрішніх, так і глобальних», — зазначає Ольга Кулакова.
За її словами, також окрема сесія буде на тему впровадження передових технологій, що сприяють підвищенню рентабельності та мінімізації втрат у процесі виробництва, вдосконалення якості готової продукції, сучасних методів контролю якості на всіх стадіях технологічного процесу.
Для довідки: міжнародний форум «Глибока Переробка зернових — Ринки Збуту 2021-2023» відбудеться в Києві 26 березня 2021 року. Місце проведення: Оболонська набережна, 20, Гольф центр, Білий зал. Зареєструватися

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Проблеми з морським експортом агропродукції можуть стимулювати розвиток переробки всередині України.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

ТОВ «Біостарч Текнолоджіс» планує запустити в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області комплекс із виробництва кукурудзяного крохмалю.

Експортно орієнтований та стабільний за ціною — ці фактори підштовхнули аграріїв минулого року збільшити посіви ріпаку під урожай 2023 року. Загалом площі під ріпаком в Україні зросли на 8-15% за рахунок часткового зменшення посівів зернових та кукурудзи. Та після введення заборони на імпорт 4-х товарів, зокрема й ріпаку, до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини постало питання: куди українським агровиробникам продати ріпак нового врожаю.

Простота використання, передові датчики і 3D-моделювання роблять безпілотні літальні апарати привабливими для використання на підприємствах глибокої переробки зернових культур як на етапі експлуатації підприємства, так і на етапі будівництва.

Китайський ринок налічує 27 лізинових виробництв, які належать 11 компаніям, з котрих тільки 6 мають ліцензію на експорт лізину з Китаю. Загальні потужності з виробництва лізину на початок 2021 року складали 3610 тис. т, на яких у 2021 році було вироблено 2309 тис. т лізинової продукції. У 2021 році потужності розширилися ще на 300 тис. т/рік за рахунок будівництва нового заводу Jilin Meihua.

Однією з провідних країн-виробників лізину у світі є Південна Корея, яка входить до 6 країн, на які припадає майже 96% виробництва лізину та його ефіру і їх солей. У 2021 р. Південна Корея представляла 9% світового експорту лізину та посідала другу сходинку серед країн-постачальників лізину у світі.

За період 2012-2021 рр. вартість ринку лізину зростала, однак у 2021 р. ринок лізину в США знизився у порівняні з попереднім роком. Тенденція вказує на деякі помітні коливання, що реєструються в певні роки. Станом на 2021 р. у Сполучених Штатах працювало 4 заводи з виробництва лізину, які належали компаніям: німецькій Evonik Industries AG, американській Archer Denials Midland, південнокорейській CJ CheilJedang та Degussa/Cargill.

На світовому ринку майже 96% виробництва лізину, його ефірів та їх солей (далі — «лізин») припадає на 6 країн — Китай, США, Південну Корею, Індонезію, Францію та Бразилію. У 2021 році частка цих країн склала 87,4% (1,39 млн т) від загального світового експорту у 1,58 млн т. Тільки вони мають позитивний зовнішньоторговельний баланс із постачання лізину.