Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на імпорт з Індії з 1 серпня, а також про невизначені штрафи за продовження закупівель російських енергоносіїв.
Про це він заявив у соцмережі Truth Social, передає «Укрінформ».
«Хоча Індія є нашим другом, ми протягом багатьох років вели з нею переговори відносно малого бізнесу, оскільки її мита занадто високі — одні з найвищих у світі, і вона має найжорсткіші та найнеприємніші немонетарні торговельні бар’єри серед усіх країн. Крім того, вона завжди купувала переважну більшість свого військового обладнання у росії та є найбільшим покупцем енергоносіїв у рф поряд із Китаєм, тоді як усі прагнуть, щоб росія припинила вбивства в Україні — це все недобре. Тому Індія сплачуватиме мито у розмірі 25% плюс штраф за вищезгадане, починаючи з 1 серпня», — написав Трамп.
Bloomberg додає, що заява Трампа пролунала напередодні дедлайну — 1 серпня — встановленого ним для запровадження нових імпортних мит на десятки торговельних партнерів США.
Ці мита, про які оголосив Трамп, руйнують сподівання Нью-Делі на преференційний режим порівняно з його регіональними колегами.
Зазначається, що Індія була однією з перших, хто вступив у торговельні переговори з Вашингтоном після гучного візиту прем'єр-міністра Нарендри Моді до Білого дому в лютому. Протягом більшої частини цього року уряд Моді займав примирливий підхід до Трампа, пропонуючи адміністрації США кілька торговельних та імміграційних поступок. Проте останніми тижнями Нью-Делі зайняв жорсткішу позицію, оскільки переговори зіткнулися з перешкодою через спірні питання, зокрема у сфері сільського господарства.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Картопляна промисловість Індії є однією з найбільших у світі: щороку країна виробляє близько 60 млн т картоплі, а загальна вартість ланцюжка створення вартості оцінюється приблизно у $13,46 млрд.

Президент США Дональд Трамп запровадив новий тимчасовий імпортний збір, після того як Верховний суд визнав незаконними його попередні мита, запроваджені через механізм надзвичайних повноважень.

Україна після завершення війни може отримати зону вільної торгівлі без тарифів із США, що суттєво сприятиме відновленню країни.