Індекс продуктивності праці в сільському господарстві в ЄС 2024 року зріс на 1,6% порівняно з минулим роком.
Таку оцінку за 2024 рік з економічних розрахунків для сільського господарства опублікував Євростат.
«Зростання було підтримано збільшенням реальної вартості доходу, створеного аграріями, на 0,6% та скороченням (-0,9%) обсягу праці в сільському господарстві», — зазначили у відомстві.
Уточнюється, що 2024 року продуктивність праці в сільському господарстві зросла в 13 країнах ЄС. Найрізкіші темпи зростання спостерігалися в Латвії (+46,9%), за нею йдуть Люксембург (+27,1%) і Швеція (+22,5%).
Натомість у 14 країнах ЄС знизились показники. Найбільш стрімкі темпи падіння зафіксовано в Румунії (-16,8%), Угорщині (-15,5%) та Польщі (-12,5%).
Водночас валова додана вартість сільськогосподарської промисловості ЄС зросла на 4,4% у 2024 році порівняно з попереднім роком після стабільних показників (0,4%) у 2023 році порівняно з 2022 роком.
За даними Євростату, у період з 2015 по 2024 роки продуктивність праці в сільському господарстві ЄС зросла на 37%. До цього призвело те, що індекс реального доходу ЄС у 2024 році був на 11,0% вищим, ніж у 2015 році, тоді як індекс витрат сільськогосподарської праці знизився на 19,1% за той самий період.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Продуктивність праці в аграрному секторі Європейського Союзу 2025 року зросла на 9,2% порівняно з попереднім роком.

Протягом наступних 10 років глобальне виробництво продукції тваринництва, зокрема риби та морепродуктів, зросте на 14%. Очікується, що споживання продуктів тваринного походження у світі зросте на 6% у розрахунку на душу населення.