Продуктивність праці в аграрному секторі Європейського Союзу 2025 року зросла на 9,2% порівняно з попереднім роком.
Про це пише Євростат.
Згідно з першими оцінками економічних рахунків сільського господарства, зростання продуктивності було зумовлене підвищенням реального факторного доходу аграрних господарств на 8,1%, а також скороченням обсягу залученої сільськогосподарської робочої сили на 1%.
У 2025 році продуктивність праці в агросекторі зросла у 19 країнах ЄС. Найвищі темпи зафіксовано в Люксембурзі (+40,1%), Польщі (+33,4%) та Естонії (+30,9%).
Водночас у восьми державах-членах показник знизився. Найбільше падіння зафіксовано в Хорватії (–14,9%), Португалії (–10,7%) та Греції (–8,8%).
Валова додана вартість аграрної галузі ЄС у 2025 році зросла на 10,3% у річному вимірі. За цей самий період вартість сільськогосподарського виробництва збільшилася на 5,3%, тоді як проміжне споживання — на 1,5%.
За даними відомства, у довгостроковій перспективі продуктивність праці в аграрному секторі ЄС демонструє стале зростання. У 2025 році цей показник був на 49,4% вищим, ніж у 2015 році. За той самий період індекс реального факторного доходу зріс на 20,8%, тоді як обсяг використання сільськогосподарської робочої сили скоротився на 19,1%.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Державна служба статистики оприлюднила дані щодо виробництва основних сільгоспкультур в Україні станом на 1 вересня 2025 року.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Ціни на сало після кількох місяців зниження відновили зростання у серпні.

Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай не можуть домовитися про розподіл пільгових квот на експорт м’яса до ЄС у межах угоди про вільну торгівлю між Меркосур та Європейським Союзом.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Ферма ТОВ «Агровіт» (Черкаський кластер ГК «Агрейн») щодоби отримує 24 л молока з корови, а реалізує близько 4,5–5 т сировини.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Протягом наступних 10 років глобальне виробництво продукції тваринництва, зокрема риби та морепродуктів, зросте на 14%. Очікується, що споживання продуктів тваринного походження у світі зросте на 6% у розрахунку на душу населення.