Ситуація з виробництвом яблук у Китаї цього року буде близькою до катастрофічної.
За даними WAPA, виробництво яблук у Китаї у сезоні-2022/23 становитиме лише 36 млн т, що на 20% нижче, ніж минулого року, повідомляє EastFruit.
Як зазначається, це один із найнижчих показників виробництва яблук у Китаї як мінімум за останнє десятиліття, протягом якого врожай лише одного разу був нижчим від цього рівня (32 млн т у 2018 р.).
Головною причиною яблучної катастрофи в Китаї стали погодні умови, з якими місцевим фермерам довелося боротися ще з літа минулого року, і схоже, що безуспішно. До того ж ціни на яблуко в Китаї протягом останніх двох сезонів були невисокими, що пригальмувало темпи оновлення яблуневих садів у країні.
«В результаті китайська яблучна катастрофа може вже незабаром призвести до серйозних змін не лише регіонального, а й світового ринку свіжих яблук та яблучного концентрату», — вважають експерти.
Так, загалом погана якість яблук цього сезону в Китаї не лише сильно обмежуватиме можливості китайського експорту, а й, цілком можливо, створить непогані можливості для нарощування імпорту. Крім того, зниження експорту з Китаю призведе до зростання попиту на яблука з інших країн-постачальників на тих ринках, де позиції КНР були досить активними (країни Південно-Східної та Південної Азії).
Більш неоднозначною може стати ситуація на світовому ринку концентрату. У поточному сезоні, зважаючи на падіння якості плодів, на виробництво концентрату в Китаї може відправитися більше яблук, ніж раніше. Водночас цього обсягу все одно може не вистачити через серйозне падіння загального виробництва, і експорт концентрату з КНР може знизитися в сезоні-2022/23.
«Китай — це ключовий постачальник яблучного концентрату на ринок США, світового лідера з імпорту цієї продукції. Синхронне падіння виробництва яблук у Китаї та США, а також відновлення ринку яблучного концентрату в останніх створить дуже привабливі можливості для постачальників цієї продукції з інших країн, таких як Туреччина, Польща, Україна тощо, тим більше, частка яблук для переробки загалом у ЄС у новому сезоні буде досить низькою», — прогнозують фахівці.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Українські яблука змогли посісти конкурентне місце серед продукції з Молдови, Сербії, Польщі, Італії та Франції. За якістю українське яблуко оцінюють трохи краще, ніж сербське чи молдовське.

Одна з основних діяльностей сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Чиста флора» — це відродження автентичних яблуневих садів. Шляхом закладання в шкілки за системою «теплі грядки» (рови з сумішшю родючого ґрунту, біочару, піску та тирси) вже вдалося відродити більше 10 автентичних сортів яблунь і груш.

Україна вже відома на яблучній арені Європи та світу, але підтримувати постійний інтерес дуже важливо. Для цього найкраще відвідувати виставки. Fruit attraction у Мадриді є ключовою для учасників фруктового ринку. На другому місці Fruit Logistica в Берліні.

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Можливість збуту стає визначальною для ринку яблук. За дорогу логістику розплачуються першочергово фермери. Садівники звикли до високих цін, проте сьогодні ринок не на користь виробника.

Одне зі стратегічних завдань української олійно-жирової галузі — відновлення експорту олії до країн Азії. Нині на азійських ринках посилилася конкуренція, інші виробники нарощують виробництво, і, відповідно, Україна втрачає ринки.

Урожай яблук в Україні 2026 року збільшився.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.