Китайські тваринники переходять на ферментовані корми з метою скорочення витрат.
Як пише Reuters, нині поруч зі свинофермами у КНР можна побачити басейни, у яких міститься велика кількість дешевших місцевих інгредієнтів, серед яких висівки, гарбузове борошно та винний осад. Ці продукти ферментують, завдяки чому білки розщеплюються та легко засвоюються, що зменшує потребу у високоякісних білках сої, 80% якої імпортує Китай.
Фермери скаржаться, що через дорогу сою, зростання пропозиції та зменшення попиту свинарство стало нерентабельним, й усі думають про те, як скоротити витрати.
Китай є найбільшим у світі покупцем сої, 2024 року він імпортував понад 110 млн т бобів на $52,7 млрд, чверть яких надійшла зі США.
Водночас гравці ринків худоби та кормів, а також науковці та галузеві експерти запевняють, що Китай рухається швидше, ніж вважалося раніше, у впровадженні нових технологій та просуванні ферментованих кормів.
За прогнозами експертів, ферментовані корми наразі становлять 8% промислових кормів у Китаї порівняно з 3% у 2022 році й, імовірно, досягнуть 15% до 2030 року. Великі свинарські, птахівничі та молочні господарства активно переходять на ферментовані корми. У птахівництві частку такого годування вже оцінюють у 25%. Однак перехід на ці корми вимагає значних зусиль та інвестицій, пов'язаних із капітальною модернізацією систем годівлі.
Експерти порахували, що вартість китайського ринку ферментованих кормів минулого року зросла до $6 млрд, швидко наздогнавши провідний ринок Європи, який вартує $7 млрд. Ринок США оцінюється лише у $2,5 млрд, оскільки соєві боби та кукурудза більш доступні.
Поки що застосування ферментованих кормів недостатньо стандартизоване. Деякі виробники стверджують, що свині на такому годуванні розвиваються повільніше. Водночас є ймовірність впливу таких кормів на смак м’яса.
Компанія Louis Dreyfus уже придивляється до цього ринку і планує побудувати свою першу лінію з виробництва ферментованих кормів у північному портовому місті Тяньцзінь.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Український сектор тваринництва продовжує зазнавати структурної трансформації під впливом ринкових і безпекових викликів.

Спалахи віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Румунії, Болгарії та Греції, у зв'язку з чим видано розпорядження про мінімізацію ризиків занесення та поширення цього захворювання на території України.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

25 листопада 2026 року у Львові відбудеться ювілейний, п’ятий Ukrainian Livestock Summit — ключова професійна подія України для представників тваринництва, птахівництва, кормовиробництва та переробної галузі.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Один із важливих складників собівартості перепільництва — корми. Наразі їхня вартість у відомих виробників становить близько 24 грн/кг. У господарстві вирішили перейти на власне виробництво кормів, що дозволило знизити витрати.