Китай частково покриває зростання попиту на корми завдяки збільшенню внутрішнього виробництва, проте є інгредієнти, які він змушений імпортувати в досить великій кількості.
Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ».
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), сумарне кормове споживання основних енергетичних інгредієнтів кормів, таких як кукурудза, пшениця та ячмінь, збільшувалося в середньому на 2,6% щорічно протягом 5 останніх сезонів і в 2025/26 МР може досягти рекордних 278,7 млн т.
«При цьому, якщо для кукурудзи та пшениці обсяги внутрішнього виробництва перевищують обсяги кормового споживання, то для ячменю з цього погляду характерний дефіцитний баланс, і цю культуру доводиться імпортувати у значних обсягах», — пояснюють експерти.
Сумарний імпорт вказаних зернових до Китаю, за оцінками USDA, досяг свого піку в 2023/24 МР і склав 52,9 млн т, після чого спостерігався різкий (-69%) спад до 16,2 млн т. Поточного сезону очікується деяке відновлення обсягів імпорту — до 24,5 млн т, але чи буде досягнуто прогнозного потенціалу в умовах глобальної ринкової турбулентності, поки що фахівцям відповісти складно.
Така ситуація спостерігається й у сегменті білкових інгредієнтів кормів, зокрема шротів. У 2025/26 МР сумарне кормове споживання трьох основних видів шротів (соєвий, ріпаковий та соняшниковий), за прогнозами USDA, може досягти 99,2 млн т. При цьому внутрішнє виробництво цих інгредієнтів оцінюється в 97,7 млн т, що формує потенціал імпорту на рівні 4,9 млн т. Середньорічний приріст споживання зазначених шротів оцінюється в 4,3%, тоді як приріст внутрішнього виробництва — 4,6%.
«У розрізі основних видів шротів можна відзначити, що для соєвого шроту внутрішній попит повністю покривається внутрішнім виробництвом (зокрема і з імпортної сої), для ріпакового шроту виробництво і кормове споживання практично співставні (з незначним дефіцитом), а для соняшникового шроту характерний суттєвий дефіцит споживання», — резюмують фахівці.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Уряд запровадив єдині та прозорі правила формування вартості послуг з оцінки реєстраційних досьє та референс-лабораторії у сфері кормів.

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.