Міністерство сільського господарства Казахстану розробляє єдину систему простежуваності зерна.
З її введенням імпорт, експорт та перевезення зерна всередині країни буде дозволено тим підприємцям, хто буде включений до реєстру цієї системи, пише eldala.kz.
«На сьогоднішній день одним із актуальних питань є врахування наявності зерна на території країни. Наш комітет для повноцінного вирішення цього завдання розробляє єдину систему простежуваності. Я хотів би повідомити, що з 2023 р. цю систему буде офіційно введено», — зазначив представник Мінсільгоспу Казахстану.
Участь у цій системі буде обов'язковою для всіх, хто займається перевезенням зерна: селянських господарств, індивідуальних підприємців, трейдерів тощо. Якщо юридична або фізична особа не буде зареєстрована в системі, вона не зможе отримати фітосанітарний або карантинний сертифікат для переміщення по території республіки і за її межі.
Крім того, учасниками системи стануть і аграрії: вони будуть вносити виробничі показники, такі як площа, культура, врожайність тощо.
Як наголосив голова комітету, в результаті Мінсільгосп отримає об'єктивну картину про наявність зерна в країні, на основі якої прийматимуться об'єктивні рішення щодо забезпечення продовольчої безпеки та функціонування ринку зерна.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Два роки поспіль аграрії Казахстану зменшують у сівозміні площі під зерновими культурами і переходять на олійні, які є більш маржинальними. За останні 5 років частка олійних збільшилася з 14 до 22%.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

ТОВ СП «НІБУЛОН» завершило впровадження WMS (Warehouse Management System) — цифрової системи управління складськими процесами.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок.