Кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства і потребують термінової допомоги у забезпеченні харчуванням, у 2022 році зростала четвертий рік поспіль.
Понад чверть мільярда людей зіткнулися з гострим голодом, а люди в семи країнах опинилися на межі голодної смерті, повідомляє Продовольча та сільськогосподарства організація ООН (ФАО) з посиланням на Глобальний звіт про продовольчі кризи (GRFC).
Так, у 2022 році близько 258 млн людей у 58 країнах і територіях зіткнулися з гострою нестачею продовольства на кризовому або значно гіршому рівні порівняно зі 193 мільйонами людей у 53 країнах і територіях у 2021 році.
Зазначається, що це найвищий показник за всю семирічну історію звіту. У 2022 році показник гострої нестачі продовольства зріс до 22,7% порівняно з 21,3% у 2021 році, але залишається неприйнятно високим і вказує на тенденцію до погіршення ситуації з гострою нестачею продовольства в усьому світі.
Понад 35 млн дітей віком до 5 років страждали від виснаження або гострого недоїдання, при цьому 9,2 млн з них мали важку форму виснаження — найбільш небезпечну для життя форму недоїдання, яка є основним чинником зростання дитячої смертності.
Найбільше від нестачі продовольства потерпають мешканці Афганістану, Демократичної Республіки Конго, Ефіопії, частині Нігерії, Ємену, Сомалі, Буркіна-Фасо, Гаїті (вперше в історії країни), Нігерії, Південного Судану.
За даними ФАО, висновки звіту підтверджують, що наслідки війни в Україні негативно вплинули на глобальну продовольчу безпеку через значний внесок як України, так і росії у світове виробництво та торгівлю паливом, сільськогосподарськими ресурсами та основними продовольчими товарами, зокрема пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією.
«Війна в Україні порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні, спровокувавши безпрецедентне зростання міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року. Хоча з того часу ціни на продовольство знизилися, зокрема завдяки Чорноморській зерновій ініціативі та «Шляхам солідарності» ЄС, війна продовжує опосередковано впливати на продовольчу безпеку, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, що залежать від імпорту продовольства, чия хитка економічна стійкість і без того була підірвана пандемією COVID-19», — пояснюють в організації.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Рекордне світове виробництво зернових не гарантує продовольчої безпеки, оскільки проблеми з логістикою ускладнюють постачання продукції на міжнародні ринки.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.

Сільгоспвиробники України нині активно проводять посівну кампанію і цього року, ймовірно, скоротять посівні площі під озимими культурами через проблеми з агроекспортом.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.