Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.
Таку позицію озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик під час онлайн-зустрічі з послами держав-членів при ФАО, Всесвітньої продовольчої програми ООН та Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD).
За його словами, позачергова сесія ФАО дала б змогу на основі перевірених даних оцінити вплив порушення експорту через Чорне море на доступність продовольства та міжнародні ланцюги постачання.
Він зазначив, що російські атаки на чорноморські порти ставлять під загрозу експорт понад 30 млн т української аграрної продукції цього сезону. Виробники можуть недоотримати понад $10 млрд, що ускладнить їм підготовку до весняної посівної.
За словами Дениса Башлика, труднощі з експортом уже впливають на закупівельні ціни, завантаженість сховищ і доступ аграріїв до обігових коштів. Якщо ситуація не зміниться, господарствам буде складніше профінансувати наступний виробничий цикл.
«Нас турбує те, що буде далі: якщо експортні обмеження збережуться, нинішні проблеми можуть призвести до скорочення посівних площ і виробництва у 2027-му, а згодом і у 2028 році. Виробництво потрібно зберегти зараз, поки наслідки не стали складнішими й дорожчими для подолання», — наголосив Денис Башлик.
Він також зазначив, що станом на початок вересня Україна залучила від донорів $35 млн на створення потужностей для тимчасового зберігання зерна.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Ударні БпЛА російських військ протягом останньої доби атакували цивільні об’єкти Київської області.

Сільгоспвиробники України нині активно проводять посівну кампанію і цього року, ймовірно, скоротять посівні площі під озимими культурами через проблеми з агроекспортом.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Сейм Латвії терміново запровадив прикордонний контроль зернових вантажів з третіх країн.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.