Глобальне потепління вже завдає відчутних збитків світовому сільському господарству, скорочуючи врожаї основних культур і збільшуючи економічні втрати.
Про це повідомляє Blik.
За оцінками дослідників, екстремальна спека, спричинена зміною клімату, щороку зменшує світові врожаї кукурудзи, пшениці та сої приблизно на $20 млрд.
Якщо рівень викидів CO₂ залишатиметься високим, то до кінця XXI століття річні втрати можуть зрости у вісім разів — до понад $160 млрд. Найбільших економічних збитків зазнають провідні аграрні держави, тоді як найсерйозніші соціальні наслідки прогнозують для країн Африки, де значна частина населення залежить від сільського господарства.
У межах дослідження науковці проаналізували дані ООН щодо врожайності кукурудзи, пшениці та сої, зіставивши їх із показниками екстремальної спеки та посух за 1974–2004 роки. Аналіз показав, що у 2007–2019 роках підвищення температур уже призвело до скорочення врожайності цих культур приблизно на 3,5%.
За прогнозами вчених, за нинішніх темпів глобального потепління до 2100 року виробництво кукурудзи, пшениці та сої може знизитися на 35%. Щорічні втрати врожаю через спеку та посуху оцінюються у 855 млн т, що еквівалентно обсягу продовольства, необхідного для забезпечення близько 2 млрд людей.
Водночас дослідники наголошують, що реальні наслідки можуть бути ще масштабнішими, адже дослідження не враховує вплив повеней, штормів і можливого подорожчання продуктів харчування через скорочення пропозиції.
На думку науковців, частково пом'якшити наслідки допоможе адаптація агровиробництва до нових кліматичних умов. Водночас без суттєвого скорочення викидів парникових газів негативний вплив глобального потепління на продовольчу безпеку лише посилюватиметься.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Українські суб’єкти господарювання отримали можливість повідомляти Державну податкову службу (ДПС) про майно та товари, втрачені або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф, через Електронний кабінет платника.

Дві молочні ферми на Вінниччині за останній місяць повністю продали поголів'я чисельністю по 500–600 корів через збитковість виробництва.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.

Зміни клімату та збільшення вегетативного періоду рослин дає можливість в Україні вирощувати три врожаї.