Світовий імпорт продовольства у 2023 році сягне $1,98 трлн, що на 1,5% перевищить рекордний показник 2022 року.
Такий прогноз озвучив головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Максімо Тореро в інтерв'ю «Укрінформу».
«За прогнозами, у 2023 році світовий імпорт продовольства сягне $1,98 трлн, що на 1,5%, або на $28,9 млрд перевищить рекордний показник 2022 року, який оцінювався в $1,95 трлн. Попри досягнення нового абсолютного максимуму, очікується, що темпи зростання значно сповільняться порівняно з 2022 і 2021 роками, коли зростання досягло 11 і 18% відповідно», — зазначив Тореро.
На його думку, країни з високим рівнем доходу зможуть компенсувати зростання витрат на продовольство, тоді як країни з доходом вище середнього та низьким зосередяться на постачанні основних харчових продуктів, зменшуючи кількість і якість свого продовольчого імпорту.
«Країни, що розвиваються, які є чистими імпортерами продовольства, найбільш вразливі до зростання світових цін на продовольство. Серед них — країни на південь від Сахари, які вже стикаються з серйозними проблемами відсутності продовольчої безпеки і навіть голодом та мають найбільший ризик подальшого погіршення ситуації», — зауважив Тореро.
За його словами, крім складних економічних умов, більшість цих країн також страждають від конфліктів.
«Як зазначається в останньому спільному звіті ФАО «Гарячі точки голоду» (Hunger Hotspots), опублікованому у червні, до країн з катастрофічною ситуацією належать Ефіопія, Нігерія, Сомалі та Південний Судан. До цієї групи також входять Афганістан та Ємен», — поінформував Тореро.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.