Джерело фото: згенеровано ШІ
Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.
Про це заявив під час міжнародної конференції генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє пресслужба УКАБ.
За словами експерта, український агросектор продовжує працювати під значним ресурсним та економічним тиском. У 2025 році загальний імпорт ресурсів для агросектору становив €10,5 млрд, з яких €1,29 млрд припадало саме на добрива, а ще €5,9 млрд — на паливно-мастильні матеріали. При цьому понад €6,2 млрд забезпечили країни ЄС.
«Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн т у 2023 році до 1,6 млн т у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива у першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15–20%», — уточнив гендиректор УКАБ.
За словами Олега Хоменка, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.
Водночас збереження мит на імпорт азотних добрив, за оцінками УКАБ, може призвести до втрати ще $1-2 млрд валютної виручки агросектору найближчими сезонами. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин і починають контрактування нового врожаю.
«Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», — підсумував Олег Хоменко.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Світовий ринок добрив наприкінці жовтня перейшов у фазу консолідації після попереднього зростання цін.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.