Недоотримані мільярди: чим загрожує Україні дефіцит добрив і мита на них

Про це заявив під час міжнародної конференції генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє пресслужба УКАБ.

За словами експерта, український агросектор продовжує працювати під значним ресурсним та економічним тиском. У 2025 році загальний імпорт ресурсів для агросектору становив €10,5 млрд, з яких €1,29 млрд припадало саме на добрива, а ще €5,9 млрд — на паливно-мастильні матеріали. При цьому понад €6,2 млрд забезпечили країни ЄС.

«Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн т у 2023 році до 1,6 млн т у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива у першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15–20%», — уточнив гендиректор УКАБ.

За словами Олега Хоменка, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.

Водночас збереження мит на імпорт азотних добрив, за оцінками УКАБ, може призвести до втрати ще $1-2 млрд валютної виручки агросектору найближчими сезонами. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин і починають контрактування нового врожаю.

«Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», — підсумував Олег Хоменко.