Під час війни інтерес українських агровласників до інструментів пасивного доходу помітно зріс. Через високі ризики активного інвестування багато хто обирає консервативні вкладення, що генерують стабільний дохід без додаткових зусиль.
Таку думку в інтерв’ю AgroPortal.ua висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
За його словами, наприклад, військові облігації під гарантії держави чи банківські депозити зі ставками від 14 до 18% річних дозволяють перекрити інфляцію і зберегти капітал. Натомість інвестиції в нерухомість під час війни стримуються через загрозу руйнувань, тож аграрії обережно ставляться до нових проєктів оренди чи будівництва.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у післявоєнний період очікується масштабне розширення інвестиційних можливостей та каналів пасивного заробітку. Економічне відновлення та приплив капіталу зроблять привабливими цінні папери українських компаній і фонди нерухомості/землі, які потенційно забезпечать високий дохід на тлі зростання економіки. Проєкти у відновлюваній енергетиці обіцяють високу маржинальність і ліквідність, а доступні інвестиційні фонди дозволять пасивно долучитися навіть інвесторам з відносно невеликим капіталом.
Тому вигідною інвестицією коштів сільськогосподарських підприємств є використання сонячних панелей, які перетворюють сонячне випромінювання на електричну енергію, яку можна використовувати як для власних потреб, так і продавати надлишки державі за «зеленим тарифом». Це дозволяє їм отримувати додатковий прибуток, одночасно сприяючи розвитку відновлюваної енергетики в країні, резюмує науковець.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру
.png)
25 листопада 2026 року відбудеться GO GLOBAL UA 2026 — спеціалізована онлайн-конференція про стратегії міжнародного масштабування українського бізнесу, реальні кейси експансії та рішення, що допомагають будувати прибутковий бізнес на різних ринках.

У Норвегії розробили план фінансової підтримки України на 2023-2030 роки. Сума фінансування становить приблизно $30 млрд, значна частина коштів йде на військове обладнання, а $1 млрд 596 млн — на енергетику, відбудову, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій.

Український агросектор щороку потребує значного оборотного капіталу на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, зберігання та логістику. Водночас традиційне банківське фінансування не повністю покриває потреби ринку, особливо, мікро-, малих і середніх агровиробників.

Завершальна цього року в Україні конференція U-Nation Capital Summit об'єднає міжнародних та вітчизняних лідерів задля розвитку інвестицій, партнерств і реалізації проєктів відновлення України.

Швейцарська компанія Nestle планує інвестувати ще $1 млрд у свій бізнес у Мексиці протягом 2028–2030 років.

АТ «ОТП БАНК» залишається лідером банківського сегмента ринку аграрних розписок в Україні й активно долучається до розвитку нового цифрового інструменту фінансування агросектору — аграрних нот.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.