Під час війни інтерес українських агровласників до інструментів пасивного доходу помітно зріс. Через високі ризики активного інвестування багато хто обирає консервативні вкладення, що генерують стабільний дохід без додаткових зусиль.
Таку думку в інтерв’ю AgroPortal.ua висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
За його словами, наприклад, військові облігації під гарантії держави чи банківські депозити зі ставками від 14 до 18% річних дозволяють перекрити інфляцію і зберегти капітал. Натомість інвестиції в нерухомість під час війни стримуються через загрозу руйнувань, тож аграрії обережно ставляться до нових проєктів оренди чи будівництва.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у післявоєнний період очікується масштабне розширення інвестиційних можливостей та каналів пасивного заробітку. Економічне відновлення та приплив капіталу зроблять привабливими цінні папери українських компаній і фонди нерухомості/землі, які потенційно забезпечать високий дохід на тлі зростання економіки. Проєкти у відновлюваній енергетиці обіцяють високу маржинальність і ліквідність, а доступні інвестиційні фонди дозволять пасивно долучитися навіть інвесторам з відносно невеликим капіталом.
Тому вигідною інвестицією коштів сільськогосподарських підприємств є використання сонячних панелей, які перетворюють сонячне випромінювання на електричну енергію, яку можна використовувати як для власних потреб, так і продавати надлишки державі за «зеленим тарифом». Це дозволяє їм отримувати додатковий прибуток, одночасно сприяючи розвитку відновлюваної енергетики в країні, резюмує науковець.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Kernel («Кернел») та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали грантову угоду на €500 тис. для реалізації інвестиційної програми компанії у сфері людського капіталу загальною вартістю €1 млн.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Ферма ТОВ «Агровіт» (Черкаський кластер ГК «Агрейн») щодоби отримує 24 л молока з корови, а реалізує близько 4,5–5 т сировини.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Зайти у сегмент крафтового виробництва морозива вартує мінімум $200 тис.

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».