Запроваджена державою компенсація 50% вартості будівництва та відновлення тваринницьких ферм може стати потужним стимулом для відновлення агробізнесу у прифронтових регіонах. Проте без страхування та боротьби з контрафактом її ефективність буде обмеженою.
Про це у телеефірі заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, повідомляє пресслужба об'єднання.
«Прифронтові території особливо вразливі: російські обстріли знищили багато тваринницьких ферм... Через високі ризики аграрії не можуть залучати інвестиції, а кредитування в «червоній зоні» майже відсутнє. Саме тому державна компенсація стала для виробників сигналом, що вони можуть продовжувати працювати, зберігати робочі колективи і приносити дохід своїм громадам», — пояснив він.
Попри компенсації, низка факторів і надалі стримає фермерів від інвестицій, вважає Марчук. Передусім — відсутність державних гарантій страхування.
«Держава компенсує 50%, але другу половину фермери змушені закривати кредитами, оскільки власних коштів недостатньо. Потрібно, щоб ці 50% були застраховані державою — це б гарантувало аграріям захист і впевненість у розвитку бізнесу», — зазначив заступник голови ВАР.
Не менш гостро стоїть проблема доступу до ринку. Частину внутрішнього попиту займає контрафактна молочна продукція, яка ввозиться в обхід законодавства та без сплати податків.
«Контрафакт звужує можливості українських фермерів збувати власне молоко на переробку. Через це закупівельні ціни продовжують падати — вони вже знизилися більш ніж на 2,18 грн. Це фактично межа рентабельності, а для менших виробників — уже збитки. Без очищення ринку від контрафакту програма компенсацій не зможе повною мірою розкрити свій потенціал», — пояснив Денис Марчук.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Сегмент тваринництва «Епіцентр Агро» у січні – червні 2026 року виробив 23,3 млн кг молока із середнім вмістом жиру 3,92% та 597 тис. кг м’яса у живій вазі.

У присадибному та промисловому секторі України станом на 1 липня 2026 року утримується 1 млн 767,0 тис. голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.