Допомогу у відновленні пасіки або матеріальну підтримку від благодійників можуть отримати бджолярі, які втратили пасіку через війну. Також допомога надається бджолярам, які служать у лавах ЗСУ. Їм, зокрема, допомагають у придбанні військового обладнання, такого як прилади нічного бачення тощо.
Про це повідомляє Стільник UA.
Надає таку підтримку ГО «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» у межах проєкту «Допомога на бджолиних крильцях». Програма допомоги діє ще з 2015 року. Тоді ветеранам АТО та ООС громадська організація допомагала отримати професію бджоляра та створити власну пасіку.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну організація розширила напрями дії програми. Тепер «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» допомагає:
«Ми проводимо моніторинг і збір інформації про пасічницькі господарства, пасіки, які зазнали руйнування, розорення чи залишилися без нагляду під час війни. Опрацьовуємо отриману інформацію, перевіряємо її. Визначаємо масштаби руйнування пасічницьких господарств, пасік і обсяги необхідної допомоги для часткового відновлення і сприяння подальшій відбудові пасічницьких господарств, пасік. Ця робота проводиться прямо зараз і буде проводитися постійно під час воєнного часу і воєнної агресії. Також допомагаємо родинам бджолярів — це жінки, діти і старші батьки, які вимушені покинути свої домівки і тимчасово переселитися в безпечні райони України. Інформуємо, координуємо процес переселення, за необхідності забезпечуємо отримання членами родин гуманітарної допомоги», — повідомляють в організації.
Також братство допомагає бджолярам, які стали воїнами, у гуманітарній підтримці, у пошуку для них необхідного захисного одягу (спорядження) і аптечок. Ця робота проводиться за запитами самих бджолярів, коли вони звертаються з проханням — що саме їм потрібно для захисту свого життя.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях.

Реєстрація пасік під час адаптації України до вимог Європейського Союзу стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів, і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження — від конкретного вулика до полиці магазину.