Реєстрація пасік під час адаптації України до вимог Європейського Союзу стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів, і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження — від конкретного вулика до полиці магазину.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповіла координаторка комітету захисту рослин та насіння асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ганна Каширіна.
В УКАБ вбачають великий потенціал у цифровізації галузі. Зокрема, запуск сервісу «єБджільництво» дозволяє Україні сформувати імідж надійного постачальника, який грає за зрозумілими правилами. Це дає можливість дрібним пасічникам гуртуватися, щоб разом продавати свій мед як офіційно визнаний і якісний товар, за який готові платити більше.
Окрім цього, реєстрація пасіки — основа безпечної та легальної роботи пасічника, додає співвласниця Yourbee Honey Олена Яценко.
За її словами, офіційна реєстрація дозволяє зафіксувати місце розташування пасіки, отримувати ветеринарний супровід і брати участь у державних і грантових програмах підтримки. У випадку потрави бджіл саме ветеринарний паспорт і реєстрація в органах місцевого самоврядування дають можливість офіційно довести збитки та захищати свої права.
Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість бджолиних сімей, що загинули від тих чи інших причин, зростає: у 2023 році — 1048 сімей, у 2024 році — 1111, у 2025 році задокументовано загибель 1308 бджолиних сімей.
За інформацією Держпродспоживслужби, минулого року за результатами звернень власників пасік було відібрано 99 зразків, з них діагноз отруєння внаслідок використання ЗЗР підтвердився за результатами 10 експертиз, у 2023 році таких було 8, у 2024 році — 3.
Причини отруєння бджіл завжди одні й ті ж самі: порушення регламентів застосування ЗЗР, недостатня комунікація між користувачами земельних ділянок, на яких застосовуються препарати, та пасічниками.
В УКАБ додають, що багатьох стримує консервативність, або звичка працювати «в тіні». Значна частина пасік досі функціонує як домашнє хобі, тому їх власники часто не бачать сенсу в реєстрації, поки не стикаються з реальними викликами ринку.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Україна готова обговорювати механізми інтеграції аграрного сектору до єдиного ринку Євросоюзу, зокрема застосування перехідних періодів та інших наявних інструментів.

Україна інтегруватиметься до спільної аграрної політики Євросоюзу за спеціальною моделлю, яка має захистити європейських фермерів і зберегти можливості експорту української агропродукції на традиційні ринки Африки, Азії та Близького Сходу.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.