Про це розповіла керівник аналітичного відділу державної установи «Офіс з просування експорту України» Ольга Гвоздьова під час практикуму «GO ISRAEL: Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем та можливості для українських експортерів».
«Українська олія вже займає 19% ринку імпорту Ізраїлю, і в 2017 році її було експортовано на суму $3568 тис., насіння ріпаку —13% (на $3802 тис.), соя — 4% ($7643 тис.). Та найбільшу частку в імпорті з-поміж української продукції займає борошно — 46%. Тож ці товари і надалі лишаться в переліку перспективних для експорту до цієї країни», — зазначає Ольга Гвоздьова.
За її словами, також для Ізраїлю є цікавими мінеральні та газовані води, хлібобулочні й кондитерські вироби, шоколад та інші продукти із вмістом какао.
Серед переваг експорту до Ізраїлю експерт назвала наступні: швидка адаптація до нових технологій, відкритість до нових ідей, Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, відсутність різниці у часі та регулярні авіарейси до Ізраїлю з України.
«Виробникам також потрібно зважати на тренди на споживацькому ринку Ізраїлю. Цю країну відрізняє від Європи той факт, що там доволі молоде населення: більше 30% — це підлітки до 14 років і 60% — люди до 60 років. І це впливає на споживчі смаки. Також один із важливих факторів — зростання онлайн-продажів, адже Ізраїль належить до найбільш розвинених країн світу за рівнем використання інтернету», — відмічає Ольга Гвоздьова.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

Можливе введення Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, проте може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном.

Балкер Panormitis з краденим українським зерном, який відмовилися розвантажувати в ізраїльському порту Хайфи, прибув до турецького порту Іскендерун.

Україна та Ізраїль можуть укласти меморандум для перевірки походження агропродукції після скандалів із заходом російських суден із зерном з окупованих територій.

Ринок Узбекистану, що постійно зростає, привабливий для України з погляду експорту молокопродуктів, але потрібно бути готовими до конкуренції з боку «східних» сусідів і розвивати власний бренд.

У лютому 2025 року між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами була підписана Угода про безмитну торгівлю, проте процедури визнання ще тривають. Наразі діє єдина ставка мита на молочну продукцію — 5%, ПДВ — 5%.
